Дії Пригожина можна зрозуміти, тільки виходячи з бізнес-логіки. За офіційними даними на утримання ПВК Вагнер з російського бюджету щорічно йшла сума, еквівалентна понад мільярду євро. Пригожин буде будь-якими засобами намагатися знову отримати подібне фінансування з будь-якого джерела.
У Лукашенка таких грошей немає, тому армію Пригожина він найняти не зможе. Африканські та азійські клієнти компенсувати втрату навряд чи в змозі. Ба більше: після заколоту проти замовника у Пригожина на світовому ринку послуг ПВК сформується імідж непередбачуваного і небезпечного партнера, з яким навряд чи варто мати справу.
Тому втрачені доходи Пригожин може знайти тільки все в тому ж російському бюджеті. Кривавому кухареві залишається або розпустити армію, що він явно не збирається робити, або знову змусити Кремль платити за війну. Однак у Білорусі війни немає. Отже, Пригожину доведеться її туди принести.
Варіанти його дій можуть бути такими:
1. Похід на Київ.
За спробу відкрити Північний фронт проти України, Кремль здатний добре заплатити. Однак це дуже небезпечний для Пригожина проєкт. Російські війська йому зараз в ньому серйозно допомогти не зможуть, а білоруські - допомагати не будуть. У такій ситуації він може зазнати поразки і втратити більшу частину своєї і так поріділої армії. Тому навряд чи він на це піде.
Та й Лукашенко, ймовірно, буде проти. Адже відбиваючи такий напад, українці разом з білоруськими добровольцями можуть зайти в Білорусь і почати визвольний похід, спрямований на повалення диктатури.
2. Новий військовий шантаж Кремля, похід на Москву з метою змусити владу платити.
Малоймовірно, що Пригожин піде на такий ризик. Він повинен розуміти, що навряд чи вдруге вийде живим з подібної заварухи. Путін постарається тоді вже точно, напевно добити свого біснуватого кухаря.
3. Захоплення влади в Мінську і спроба продати Білорусь Кремлю.
Цей варіант видається мені найбільш імовірним. Білоруська армія слабка, вона не зможе протистояти добірним бойовикам Пригожина. Похід на Мінськ зробити буде набагато простіше, ніж на Москву або Київ.
Пригожин в змозі, в стилі Боба Денара, захопити владу в Білорусі і поставити там якусь свою маріонетку. Також він може звернутися до Путіна з проханням прийняти "звільнену Білорусь" до складу Росії.
У цьому випадку кривавий кухар стане в Росії мегагероєм (Путін провалився в Україні, а він взяв Білорусь) і зможе виставляти владі будь-які умови. А в Білорусі неминуче почнеться війна (білоруси візьмуться за зброю), в якій головною проросійською силою буде все та ж ПВК Вагнера. Отже, бізнес Пригожина (торгівля смертю) знову піде добре.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
