"Американці чекали кілька місяців": Портников - про демарш США

Зміна зовнішньополітичного вектора Вашингтона після повернення Дональда Трампа до Білого дому продовжує провокувати гострі дискусії у світових столицях. Останні рішення Держдепартаменту щодо ігнорування ударів по Україні на фоні захисту інтересів російсько-казахського капіталу вказують на небезпечний зсув пріоритетів США від демократичних цінностей до суто бізнесових вигод.

Політичний аналітик Віталій Портников досліджує природу неочікуваних демаршів американської дипломатії та роль кулуарних домовленостей у формуванні "нового світового порядку". Чому Білий дім фактично синхронізує свої дії з авторитарними режимами Глобального Півдня та чи залишається у Вашингтона реальний важіль впливу на Кремль - аналізуємо у цій колонці.

Сам демарш Держдепартаменту не витримує жодної критики. Але цікавим є інше: чому це взагалі відбулося саме зараз? У мене немає сумнівів, що хтось — або спеціальний представник президента РФ Кирило Дмитрієв, або президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв — могли поскаржитися або самому Трампу, або його спеціальному представникові Стіву Вітхоффу та зятю Джареду Кушнеру. Вітхофф постійно розповідає про трильйони доларів, які США зароблять на контактах з Росією, якщо вони "здадуть" Україну. Цікаво, що Токаєв нещодавно запропонував створити премію імені Трампа для тих, хто долучився до його миротворчих зусиль.

У Трампа виникла звичайнісінька емоційна реакція. Нічим іншим пояснити демарш через обстріл у листопаді 2025 року зараз, коли вже наближається березень 2026-го, неможливо. Американці чекали кілька місяців, щоб про це згадати. У листопаді, коли всі обговорювали удар по Новоросійську, ніякої реакції з Білого дому чи Держдепартаменту не було. А тепер помітили, тому що це помітив або Трамп, або хтось із його найближчих соратників. Це вкотре демонструє, що гроші є набагато важливішими орієнтирами для цієї адміністрації, ніж цінності чи навіть здоровий глузд.

Коли американці не протестують проти ударів по власному бізнесу в Україні, але протестують проти ударів по інтересах Казахстану і Росії через опосередкований прибуток, Сполучені Штати знову опиняються за кордонами цивілізованого світу. Це схоже на ситуацію в ООН, коли США утрималися від голосування по українській резолюції разом із Угорщиною Віктора Орбана, тоді як усі інші демократії проголосували інакше. Адміністрація Трампа зараз виглядає частиною не "Глобального Заходу", а "Глобального Півдня", діючи в унісон із Китаєм.

Здатність адміністрації Трампа в такій ситуації вплинути на Путіна дорівнює нулю. Не хотілося б, щоб на наших очах на нуль перетворювався і сам американський президент.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред