Новини з фронту і статті в західних ЗМІ настільки погані, що немає особливого бажання весь цей треш коментувати.
Перемога в Нідерландах ултраправих ставить під питання отримання Україною настільки довгоочікуваних F-16, тому що Нідерланди є "ядром" авіаційної коаліції і пообіцяли передати нам більше всіх F-16.
Не хочеться навіть думати, що буде, якщо новий уряд відмовиться це робити...
Це вам вже не Фіцо з Орбаном....
Мабуть, вперше після чергового засідання "Рамштайна" нічого не повідомили про те, що нам дадуть.
Все більше з'являється статей про те, що підтримка України буде скорочуватися і нас підштовхують до переговорів з Кремлем.
Загалом, 2024-й обіцяє бути вже точно не легшим за 2023-й. А він, м'яко кажучи, не виправдав очікувань.
Але найбільше мене турбує те, що в міру відсутності успіхів на фронті і скорочення допомоги Україні від Заходу наростає внутрішнє невдоволення в країні і багато хто починає шукати крайнього в невдачах.
Вилазять всякі "фаріонші" з небуття та інша фсб-на нечисть, підливаючи масла у вогонь внутрішніх протиріч.
Кумулятивний ефект від усього цього підриває єдність у суспільстві, а внутрішні чвари наростають.
Але ж ще не почався сезон масованих ракетних атак по енергетичній інфраструктурі...
Максим Ялі - політолог, кандидат політичних наук. Оглядач, журналіст, перекладач, дипломат, експерт-міжнародник. Народився 14 січня 1980 року в місті Маріуполь. Закінчив факультет іноземних мов в МГУ м. Маріуполя, а також Дипломатичну Академію при МЗС України. Є старшим науковим співробітником в Інституті всесвітньої історії при Академії наук України.