Китай давно вже визначився зі своєю позицією щодо війни РФ проти України. Вона відображена у всіх їхніх офіційних заявах, починаючи з кінця лютого. Їхня позиція-це прагматичний нейтралітет з антиамериканським порядком. Його основу складають кілька інтересів / розрахунків:
1. Незначне ослаблення Росії-це добре, бо дозволить Китаю розширити ринок збуту, посилити свій вплив на Москву, можливо скупити якісь ріс підприємства і збільшити ступінь залежності РФ від Азії в умовах Західної ізоляції. Іншими словами,"молодше партнерство" РФ в парі з КНР знаходить вже реальні риси в умовах авантюри, розв'язаної Путіним.
2. "Союз" Китаю і РФ з самого початку був в основному глобальним, навіть на ідеологічному рівні, а не регіональним. Фундамент їх зближення - загальне неприйняття зовнішньої політики США, бажання розмити їх монополію в світових процесах. І все. Решта речей мало цікавлять китайців, в тому числі фантоми Путіна щодо України, історії і ще чогось. Пекін їх тупо не розуміє або ставиться до цього байдуже.
3. Китай не буде приєднуватися до західних санкцій проти РФ. Тому, що не хочуть йти у фарватері Штатів. А Вашингтон ставить питання саме так: або ви робите те, що робимо ми, або ви проти нас, проводячи чітку лінію поділу між "цивілізацією, яка на чолі з США протистоїть Росії" і "варварами-автократами, які не роблять те, що робить Захід". Для США пріоритетом №1 залишається Китай, і їм важливо зараз скористатися війною в Україні, щоб підвести під антиросійські санкції ще й КНР. Тому розгортається медійна кампанія про те, що Пекін буде військовим способом допомагати РФ проти України. Ключове-переконати в цьому союзників в Європі, які по Китаю коливаються.
4. Затягування війни для Китаю теж не варіант, бо чим більше видихнеться Росія, тим вище ймовірність колапсу путінської системи і зміни влади на більш лояльну / нейтральну Заходу. Це погіршило б геополітичне становище КНР і не дозволило б далі використовувати РФ як" таран " проти Заходу або на крайняк буферну зону, яка генерує постійні проблеми для США. Це ще одна причина, чому КНР не приєднається до санкцій, тим самим прискорюючи падіння РФ і створюючи самим собі купу проблем в області безпеки, зовнішньої торгівлі і фінансів.
5. Єдина частина російського дискурсу (правда, його просуває не тільки Росія), яку підтримує КНР - це та, яка стосується глобальних змін світового порядку. Для Китаю війна в Україні - це частина тривалого процесу з перебудови глобального балансу сил. І РФ, і КНР виступають за перегляд підсумків "холодної війни" і перехід до більш прагматичної багатополюсної системи міжнародних відносин, в якій обидві країни хочуть зайняти місце окремого центру сили зі своєю сферою впливу. Тому те, що РФ почали робити в листопаді 2021 року, поділялося Пекіном, і навіть призвело до підписання Спільної декларації на відкритті Олімпійських ігор. Однак вторгнення РФ стало занадто ризикованою авантюрою, яка ставить КНР в незручне становище, через що реакція Китаю була максимально стриманою, і вони не поспішають ніде озвучувати підтримку вторгненню або вітати її.
Читайте такожПутіна жорстко обдурили: чому шанси на палацовий переворот у Росії різко зростаютьКоротше кажучи:
- Очікувати приєднання Китаю до санкцій не варто з політико-ідеологічних і комерційних причин. Це ж стосується і багатьох інших країн не-західного світу. Приєднання до санкцій, на думку Пекіна, знижує їх автономну роль у світових справах на користь Заходу, і блокує можливість участі в прийдешньому переділі ринку за рахунок Росії.
- Війна в Україні і Західна ізоляція Росії дає Китаю "золоту акцію": важелі економічного і фінансового впливу на Росію, а в перспективі посилення впливу Пекіна на РФ. Потужна Росія, яка перемагає у війні, китайцям не потрібна, їм потрібен слухняний молодший партнер, на якого можна звалити частину антизахідного фронту.
- У контексті війни в Україні, основним глобальним сюжетом все ще залишається суперництво США і Китаю, що визначає в основному позицію двох країн. Для Китаю глобальне ослаблення США важливіше, ніж підсумок війни в Україні. Це сувора реальність їхньої позиції, яка не зміниться.
- Китай може і швидше за все надасть фінансово-економічну підтримку РФ або допоможе замістити частину товарів на російському ринку, однак на це повісить значний цінник у відповідності зі своїми комерційними інтересами, які завжди тяжіли над політичною частиною цього "союзу", якій росіяни надавали більшого значення, ніж сам Пекін.
- Істотну військову допомогу РФ Китай навряд чи надасть через ризики, з яким пов'язане це рішення, все таки основою зовнішньої торгівлі КНР є експорт товарів на західні ринки. Приносити їх в жертву заради інтересів Путіна в КНР не бажають.
- Китай буде намагатися зіграти свою роль у якнайшвидшому закінченні / заморожуванні війни на базі якогось компромісу між РФ і Україною. Його умови китайців не сильно хвилюють, головне, щоб війна не затягнулася занадто сильно, на втягнула їх і не вийшла за рамки регіону. Я не виключаю домовленостей США і КНР в цьому питанні.