Чому демарш Пугачової важливий для України.
По-перше, вона виступила на стороні справедливості, назвавши речі своїми іменами. У безхребетній російській орді це вже подвиг. Характерно, що це сталося на тлі чергового висера єзуїтської Собчак, яка типу за демократію, але називає нацизмом хейт з боку українців російської моделі в рекламі Zara. Собчак, спеціально для тебе, нацизм - це розстрілювати невинних людей пачками, відрізати військовополоненим мошонку, кидати авіабомби вагою 500 кг на цивільні будинки, знищувати народ тільки тому, що він хоче жити так, як він хоче жити, і має намір йти своїм шляхом, не озираючись на вежі Кремля. Ось це і є нацизм, який Собчак боїться називати своїм ім'ям. Так ось, Пугачова пробиває пролом в конформізмі російського суспільства однією своєю вагою.
По-друге, цей пролом величезний. Бо, як правильно зазначив Станіслав Речинський, Пугачова - це жива архетипова мати пізньої радянської людини і її пострадянських нащадків. Пугачова є символом (як би ми до цього не ставилися) епохи. Вона і є епоха. І вона виражається математично. За півдня її пост набрав 0,5 млн лайків і 65 тис коментів. І хоча федеральні канали Росії традиційно ігнорують такі меседжі, але охоплення меседжу Пугачової буде величезним. В ієрархічному російському суспільстві, де орієнтація на лідерів думок грає величезну роль - дуже важливий показник. Інертна, конформістська маса російського суспільства завжди потребує тих, хто орієнтує на відповідні реакції. Пугачова саме така людина.
По-третє, очікування українців, що Пугачова недостатньо радикальна і повинна прямо зараз висловити підтримку ЗСУ і взагалі, чому мовчала пів року, поки не чіпали Галкіна, вкрай наївні. Природне бажання українців отримати все і відразу, але треба ж бути реалістами. Важливо проломити інертність російського суспільства в оцінках війни з Україною. Пугачова це допомагає робити, бо розставляє акценти, які в Росії багато хто боїться навіть згадувати. Ба більше, вона продовжить це робити, поки Галкін продовжить висміювати російську владу. Сміх над владою і відсутність страху з приводу її відплати каталізують процеси критики влади в Росії, посилення невдоволення і так далі. Все це стратегічно грає на користь Україні.
По-четверте, треба інструментально дивитися на хороших росіян. Все, що допомагає розгойдати і обрушити путінську Росію, треба використовувати. Все, що зміцнює - треба підточувати. Тому пугачовський бунт вкрай корисний. Будь-які бунти в Росії потрібно підтримувати і роздувати. Більше бунтів хороших і різних в Росії приведуть її в такий стан, коли вона буде думати про свої проблеми, а не про Україну. У Росії має бути така кількість проблем, що вона повинна забути про будь-які форми експансії зовні. Тому Аллу Борисівну треба підтримувати двома руками. Колись говорили, що Брежнєв - дрібний політичний діяч в епоху Пугачової. Буде дуже іронічно, якщо Путін не переживе Пугачову і на його могилі посміється Галкін. До речі, цей сценарій не такий вже й нереалістичний.