У ситуації напівпаралічу, в якому знаходиться "Голос", що розколовся на дві частини, у Притули всередині партії утворилася взаємно блокована позиція – приєднавшись до одного її крила, він одразу ж втратив можливість знаходити спільну мову з іншим. В силу того, що він – фігура популярна, але аж ніяк не харизматичний лідер, він не зумів своєю персоною «зшити» ці дві частини. Голос же, у свою чергу, як були скандалістами в Раді, так і залишаються.
Тож Притула або сам зрозумів, або хтось йому підказав, що в партії йому більше нічого робити. З точки зору збереження політичної перспективи відхід Притули з Голосу – правильний. Адже якби він затримався там на довше, це не принесло б йому ніяких плюсів, бо подальших перспектив у цього проекту немає – він, як і раніше, знаходиться на дні рейтингів.
Є всі підстави вважати, що його готують для подальшої політичної кар'єри. Тим більше, що поруч з ним знаходяться не найостанніші люди в українській політиці. Наприклад, його свояк Віталій Хомутинник - людина, яку відверто обтяжувала публічна політика і яка тепер цілком може підтримати Притулу.
Притула - людина амбітна і знає собі ціну, а тому навряд чи піде кудись статистом. Його новий проект, швидше за все, буде ближче до правого флангу і дещо віддалений від європейських цінностей. Його конкурентом, наприклад, може стати той же Сергій Стерненко, адже за хорошою українською політичною традицією, хлопець вже «посидів на доріжку», а тепер його костюмчик підчищають і явно готують до політичної кар'єри заокеанські друзі.
Читати також"Перспективи є": як відхід Притули з голосу відіб'ється на Зеленському і Порошенку-експертОднак при цьому Притулу поки рано порівнювати з мастодонтами української політики на кшталт Порошенка або Тимошенко. Зрозуміло, що він, так само як і Зеленський, спробує відмежуватися від старих політиків, апелюючи до того, що він новий. Але говорити про це аж ніяк не означає мати таку якість.
Поки у Притули можливий тільки спойлерський функціонал - відкусити по-крупному, як це було з Зеленським, у нього перспектив мало, проте переманити на себе голоси конкурентів – цілком можливо. Наприклад, він може спробувати відібрати голоси у Кличка або Порошенка. Тому що Кличко, Порошенко і Притула – це, в принципі, представники одного електорального поля. І чим більшою там буде конкуренція, тим краще для чинного президента.
Можливо, у когось навіть є плани щодо висунення кандидатури Притули в президенти, але на даному етапі про це говорити рано. Хоча, звичайно, ще якихось 7 років тому і словосполучення «президент Зеленський» було більше схоже на анекдот.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреду