Якщо б на меті стояло розпалення всесвітнього конфлікту, арабо-ізраїльска війна підходить для цього краще, ніж війна Росії і України.
Вже років 60 цей конфлікт несеться з екранів телевізорів і є на перших шпальтах газет.
Зараз передумови для "остаточного" вирішення питання - чи то єврейського чи то арабського - найгарячіші, поточний конфлікт неймовірно кривавий, його висвітлюють не тільки телевізор і газети, як в минулому, але й соціальні мережі. Це ше більше підвищує градус напруги.
В Європі та Америці вже в повній мірі присутня "п'ята колона", яка завжди буде підтримувати арабські позиції, якими би антигуманними вони не були. Наявність багатотисячних пропалестинських мітингів у великих містах Європи, які проходять, не зважаючи на звіряче обличчя Хамасу - один крок до перенесення тероризму за межі Палестини, в більш спокійні країни.
Треба також сказати, що величезне палестинське лоббі присутнє і в урядових колах Європи, і заяви політиків так само неоднозначні, як і було в більш мирні часи.
Але, так само, як в 2022 прийшлося визначитися з підтримкою України, мабуть зараз прийде час зайняти сторону Ізраїля, хто не зможе сам визначитися, можливо, отримає підказки з Вашингтону, з борту авіаносців, тощо.
Є надія, що ця війна не переросте в загальносвітовий конфлікт, як не хотіли б цього в Росії та Ірані. Але рішучі дії все одно будуть потрібні.
Євген Іхельзон - український блогер родом з Донецька. Закінчив Донецький інститут соцільної освіти за спеціальністю історія релігії, релігієзнавство. Один із координаторів руху "Ми - європейці". Працює в проекті "Я люблю Азію". Буддист, називає себе бродячим філософом, багато часу проводить в Індії, Китаї, Гонконгу, Малайзії, Непалі.