Після заколоту Пригожина Путін опинився у складній ситуації. З одного боку, система має бачити, що президент карає винних і реагує. Ні в кого не повинно виникнути спокуси повторити заколот, тому що очевидно, що в міру зростання невдоволення в армії люди побачили, наскільки легко це можна робити. Тому потрібно, щоб всім було зрозуміло, що за все це буде Розплата. І в цьому сенсі Путіну треба знайти і покарати винних, навіть якщо вони не дуже винні.
Також треба розуміти, що крім волі Путіна є наступний імператив, ФСБшний. Вони ж проґавили цей заколот, і тому їм зараз треба сказати свою думку, довести, які вони все-таки молодці. Ну і вони повинні принести Путіну інших ворогів. Тому навіть якщо сам Путін, можливо, то точно не буде об'єктивного розгляду — буде пошук крайніх. Так, потрібно швидко доставити вождю скальпи винних, щоб перестати виглядати блідо і змінити повістку з "хто допустив" на "знайти і покарати винних".
Є і ще один імператив, який теж тисне на Путіна. Він же намагається показати всій країні, що все в порядку, що там всі згуртувалися, всі силові структури на своїх місцях. Тобто переконати громадян РФ у тому, що вони не бачили паралічу влади. Мовляв, що насправді, це був ніякий не параліч і ви даремно думаєте, що вони всі розбіглися.
І в цій ситуації масових репресій вони будуть все спростовувати. Ось такий підхід. Адже якщо все добре, як ви говорите, то чому ж голови летять?
Звичайно, двох-трьох генералів можна покарати без особливого шуму, і краще, якщо це не будуть такі яскраві обличчя, як Суровікін, якого розкрутили як "рятівника Вітчизни". Я не знаю, наскільки він був пов'язаний з Пригожиним, хоча він міг сподіватися, що під час заколоту все піде по-іншому, але потім спробував перефарбуватися. Це не дає гарантій, що до цього він не співпрацював з Пригожиним. Так робить будь-який злочинець - спочатку його зробить, а потім запише відео, тож що, його тепер пробачити чи як?
Саме по собі це відео Суровікіна не може служити армії, якщо є якась вина, хоча воно, звичайно, може бути пом'якшувальною обставиною ступеня провини. Але його не можна використовувати як стовідсоткове алібі.
Варто звернути увагу, що публічно Пригожин почав підтримувати Суровікіна публічно з початку осені минулого року і робив це до останнього. Адже у Пригожина негативними героями були Шойгу, Герасимов і іноді Лапін, тоді як позитивними — Суровікін і Мізінцев. І тут важливо розуміти, чи була це просто політична зв'язка або може у них там був спільний бізнес, що означає зовсім інший рівень відносин.
Якщо під час чисток в Міноборони будуть заарештовувати популярних генералів (кого саме — поки складно сказати), то армія РФ може сказати, що, мовляв, крайніх знайшли. Але якщо це буде хтось непримітний і вина їх буде очевидна, то до цього війська поставляться більш ніж спокійно.
Аббас Радикович Галлямов - російський політолог, політтехнолог і публіцист.
У 2008-2010 роках – спічрайтер прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна. Пізніше, в 2010-2014 роках, був заступником керівника Адміністрації президента Республіки Башкортостан.
Кандидат політичних наук.
Однак взагалі до дій чекістів в російській армії ставляться не дуже добре. Там не люблять чекістів, "особистів", комісарів, так історично склалося. Мовляв, ми тут на фронті кров проливаємо, а вони, тилові щури, сидять у шоколаді. Тож базова негативна установка по відношенню до дій силовиків в армії є. І чим активніше силовики, тим негативніше до цього ставиться армія. Це загальне правило, але в кожному конкретному випадку обстановка може змінюватися.
З політичних міркувань ні Шойгу, ні Герасимова Путіну зараз прибирати не можна, тому що це буде сприйнято так, що їх прибрав не Путін, а Пригожин. І тоді постане питання про те, хто в країні головний. А це неприпустима для Путіна інтерпретація, він і так дуже сильно ослаблений і не може дозволити собі продовжувати слабшати.
З іншого боку, є військовий імператив, адже щоб відправляти солдатів і офіцерів на смерть, потрібно володіти максимальним авторитетом. А який може бути авторитет у генералів, який бігали по країні, як зайці, від кримінальниками, який бігав за ними з криками: "Баби, поверніться"? Очевидно, що їхній авторитет в армії різко впав, і в цій ситуації їх треба поміняти якомога швидше, тому що керованістю військами під час триваючої війни з Україною різко зменшиться.
Аббас Галлямов, російський політолог и політтехнолог, спеціально для Главреда