Про Курськ.
Я б сказав, що мені кумедно читати тих, хто без доступу до військової інформації високого рівня (хіба що до чуток про цю інформацію) наділяє себе правом писати чи казати щось на кшталт “НАЩО НАМ ТОЙ КУРСЬК, КОЛИ НА ДОНБАСІ СРАКА”.
Тож людям, які дають поради нашому військовому командуванню як йому воювати, хочу нагадати про наступні факти, які можна встановити при доволі поверхневому вивченні історії війн.
Війна це справа вкрай нелінійна. І з точки зору безпосередньо бойових дій, і з точки зору політичної і інформаційної логіки. Тому не завжди треба кидати всі свої сили туди, де точиться найбільша битва. Особливо якщо там супротивник має перевагу. Бо ми, нагадаю, тільки зараз почали отримувати снаряди і допомога, яку затвердили лише у квітні, не може матеріалізуватися на фронті як з телепорту.
Тому атака (судячи з усього) доволі масштабна на територію безпосередньо Росії може зламати баланс сил РФ, і - в тому числі - уповільнити їх рух на Донбасі. Розсмикати їх оборону, розтягнути сили, змусити відтягнути частину авіації та важкої техніки - це сама по собі доволі обґрунтована мета. Але при цьому Україна (через меншу готовність росіян зустрічати наши сили там) досягне цих цілей відносно меншою кровʼю.
Крім того, є ще купа можливий мотивів здійснювати цю операцію саме там і саме зараз. Від дезорганізації сил росіян, якими вони могли кинутися на Сумщину так, як на Харківщину у травні до екстравагантних версій, яких ви можете прочитати купу в цих ваших інтернетах.
Так, у нас вже були приклади, коли ЗСУ діяло нелінійно і дуже успішно. Наприклад, 2 роки тому контрнаступ на Харківщині почався якраз тоді, коли росіяни вже штурмували Бахмут. Тоді за 2 тижні було звільнено більше землі, ніж росіяни окупували за весь свій клятий наступ, який триває вже 10 місяців, за який вони спалали купу людей і техніки.
І ні, я розумію що свідкам “злочинної влади і зрадливих генералів” хочеться свою аудиторію розігріти тупими тезами “відволікають увагу”, “піар Зеленського (Сирського, потрібне вставити)” і іншою насправді вже тупо ворожою пропагандою. Але ЗСУ про подробиці операції на Курщині мовчить. Тобто це не рейд, це доволі серйозно. Реакція росіян - перелякана. І не просто так. Довіряйте своїй армії, і менше слухайте тих, хто ганяє ворожі наративи.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.