Російська суспільна свідомість вкрай інфантильна. Вона нагадує психологію важких підлітків-невротиків. Потужний комплекс неповноцінності змушує малолітнього хулігана самостверджуватися шляхом насильства.
Однак раціонально оцінити свої можливості він не в змозі. У спровокованій ним самим бійці його боляче б'ють, після чого самооцінка різко падає. Країна стоїть перед світом з "надутою пикою" підлітка, який нашкодив: дядечку, не бийте, краще погодуйте, я голодний!
Однак період каяття триває недовго. Черговий вождь (якийсь старий злодій) пояснює країні-підлітку, що у всіх її невдачах винне оточення. Країна знову впадає в ресентимент і пробує помститися оточенню за власну неспроможність, самоствердитися за допомогою насильства.
Російська суспільна свідомість розгойдується як гойдалки: від нестримного самовихваляння до жорстокого самознищення і назад.
У період манії величі країна робить злочинні дурниці, пускається в криваві авантюри. Потім йде крах, період самознищення і жебрацтва (вже скоро).
Час СРСР: Ми - передова, перша соціалістична країна. У них - безробіття, інфляція, корупція. А у нас нічого цього (і навіть сексу) немає. Ми підкорили космос, тримаємо пів світу в кулаці, "а також в області балету ми попереду планети всієї".
Перебудова і 90-ті: Ми для всього світу - сумний приклад того, як не треба жити; поставили провальний комуністичний експеримент, погубили кращих людей країни. У них - демократія і повні полиці в магазинах. У нас - бардак і дефіцит. Буше, надішли стегенця!
Путінський час: Ми - найбільші і найкрутіші, правильні і справжні. У них - батько номер один і номер два, гей-паради, миються собаками, закушують хом'яками. У нас є все для щастя: тато і мама, випити і закусити, світло і газ, бомби і ракети, скрєпи і Путін. Ми свято зберігаємо православні традиції і анальну невинність. А хто до нас з гей-пропагандою прийде - від неї і загине!
Постпутінський час: Ми - ганьба людства. Навіщось напали на сусідів, вбили безліч людей, зруйнували міста, стали лякалом для всього світу. Це все Путін винен. Він нас поплутав, а ми, нерозумні, піддалися. Байдене, будь таким же добреньким дідусем, яким був Буш, надішли курячі стегенця! Ми ще не забули їх солодкий смак, на голодний шлунок буквально зводить з розуму.