Адміністрація Байдена явно не бажає забезпечити Україну зброєю перемоги. Війна, напевно, вже наближалася б до завершення, якби американці припинили всі ці стогони з приводу ескалації і закулісні розмови з Патрушевими - Наришкіними, а поставляли б Україні ту зброю, яка б їм дозволила перейти в вирішальний наступ — в першу чергу танки, літаки F-16, дрони, ракети більшої дальності, які з легкістю зможуть дістати всі російські бази. Існує досить велика номенклатура озброєнь, яка дозволяє змінити ситуацію на фронті кардинально. Знищити можна всі основні опорні пункти російської армії на території України.
Більш того, Америка повинна припинити стримувати Україну у відповіді на ракетні обстріли. Ми маємо справу з тероризмом. Навіть на відміну від терористів з ХАМАС або Хезболли, кремлівські терористи навіть не приховують того, що вони цілять по цивільній інфраструктурі. Не припиняється спроба зіштовхнути Україну в кам'яний вік, в тотальну гуманітарну катастрофу. Російські ракети націлені виключно на цивільну інфраструктуру. І в цих умовах всі розмови про можливу ескалацію в разі відповіді України мені представляються і аморальними, і абсолютно нерозумними, короткозорими, оскільки вони лише відсувають терміни закінчення війни.
Бази, з яких ведуться обстріли, знаходяться не тільки на окупованих територіях України, а й на території Росії і лукашенківської Білорусі. З моєї точки зору, Захід повинен надати Україні зброю і дати карт-бланш на її використання для ліквідації цих баз. Щоб врятувати життя мирних жителів, щоб врятувати інфраструктуру. Технічно все це можливо, і протягом тижня-двох хід війни зміниться кардинально.
І тут ми підходимо до головного питання - що стримує американців? І зрозуміло, що це ніякий не ризик застосування ядерної зброї. Жоден російський генерал або адмірал до ядерної кнопки не наблизиться, так як знає, що приліт американського "Томагавка" протягом 10 хвилин закінчить його нікчемне життя. Все, що насправді турбує США — це військовий розгром Росії, крах путінського режиму і Росія, занурена в хаос. Цілком очевидно, що саме ця ідея, яка прийшла до нас і далекого 91 року, є сьогодні каменем спотикання. Тільки вона гальмує надання Україні тієї зброї, яка дозволила б їй завершити війну в найкоротші терміни.