Минув один рік і дев'яносто днів війни. На фронті все без змін. Але ЗСУ завдають ударів по тилах противника. Були повідомлення про атаку аеродрому в Ростовській області РФ і про вибухи на складах у тимчасово окупованому Бердянську. Це все сильно далі тієї дистанції, на яку б'є HIMARS, а, отже, це або якісь безпілотники, або Storm Shadow.
Партизани РДК знову з'явилися на російській території і знову кошмарили там місцевих силовиків і регіональну владу. Цих нещасних товстопузих білгородських казнокрадів мені навіть шкода: вони точно під таке не підписувалися.
Все це нагадує мені старий анекдот про чувака, який влаштувавшись працювати пожежником, скаржився друзям, що “все начебто добре: зарплата нормальна, годують від пуза, обмундирування дають, відпустка велика. Але як пожежі - хоч звільняйся!”
Ці хлопці випрошували і купували собі посади не для того, щоб ловити партизанів по лісах. Вони збиралися все життя бізнесменів знежирювати і гешефти своїм дітям влаштовувати. А воно он як вийшло: бери ружжо - йди воювати! Якась оказія...
Хочеш - не хочеш, а крамольні думки самі в голову лізуть. Ось, наприклад, така: цар здурів! Хіба нормальній людині прийде в голову ні з того, ні з сього (від нудьги чи, ще від чого) таку війну почати? Та з ким! З Україною! Це ж додуматися треба! Ми зроду до Харкова за покупками їздили. Які там нацисти? Вони й української толком не знають... Точно блекоти об'ївся. Хоч би його там хтось пристукнув, чи що? Це ж немає ніякої сечі більше терпіти таке!
А тим часом пройшов "Рамштайн-12" в режимі телеконференції. Перш за все була вже офіційно прийнята програма навчання українських пілотів на F-16. Визначено країни, які будуть реалізовувати цю програму (почнуть її Нідерланди і Данія, а трохи пізніше до них приєднуватися Норвегія, Польща, Бельгія і Португалія). Крім цього були прийняті рішення щодо вдосконалення ППО і обговорено багато інших питань. Оголошено, що загальна сума запланованої союзниками допомоги Україні складе 65 млрд.доларів.
Альфред Рейнгольдович Кох (28 лютого 1961, Алтай, Східноказахстанська область) — колишній російський державний діяч. У 1990-х роках був головою Держкоммайна Росії та заступником голови уряду Російської Федерації, з 2014 року проживає у Німеччині.Підтримав Україну та розкритикував дії Володимира Путіна за російського вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.
Виступив на нараді з традиційно-обережною промовою генерал Марк Міллі, проте твердо заявив: Росія не має можливості виграти цю війну. (Генерал Міллі завжди був надто делікатний при обговоренні українських шансів на перемогу в цій війні).
Всупереч займаній посаді він був яскравим представником партії "голубів" в адміністрації Байдена (поряд з директором ЦРУ Робертом Бернсом і радником Байдена з національної безпеки Джеком Салліваном). Він багато разів говорив, що волів би, щоб цей конфлікт вирішувався за столом переговорів і не виключав територіальних поступок з боку України.
І ось, буквально через кілька годин, з'ясувалося, що це був його прощальний виступ: увечері Байден змінив генерала Марка Міллі на посаді голови об'єднаного комітету начальників штабів армії США на генерала Чарльза Брауна, який до цього командував штабом ВПС США. Генерал Браун приступить до своїх обов'язків після затвердження його кандидатури Конгресом.
Безумовно, партія "голубів" зазнала серйозної втрати. Тепер "яструби" в особі міністра оборони Ллойда Остіна і держсекретаря Ентоні Блінкена піднесуться духом і, можливо, американська військова допомога Україні стане ще вагомішою.
І то правда: якщо Байден дійсно має намір в майбутньому році виграти вибори, то йому потрібна перемога України. Або, як мінімум, вирішальний перелом у цій війні, який не залишить сумнівів у тому, що Україна її виграє. Причому це має статися ще до кінця поточного року.
В іншому випадку, йому буде нічого пред'явити виборцям. І тоді "афганська втеча" буде лежати на ньому вічним клеймом. А з таким багажем йти на вибори - це означає приректи себе на поразку. І так: сьогодні публіці показали головкома ЗСУ Валерія Залужного. Виглядав він абсолютно неушкодженим, посміхався і випромінював досконалу безтурботність. Не знаю як у вас, а у мене відлягло на серці. Каюсь, я переживав за нього.
Отже, це був хороший день. У Бердянську продовжують детонувати склади БК. Ці звуки допоможуть мені краще заснути. А перед тим як лягти спати, я нагадаю вам, що наша справа праведна. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!