Саміт миру став великою дипломатичною перемогою України. Це результат дуже великої кропіткої роботи української дипломатії в широкому розумінні цього слова, бо всі долучилися до того, щоб цей саміт відбувся, причому з позитивним для України результатом. Адже коли збираються представники сотні країн і організацій, це означає, що українську ідею миру підтримує переважна більшість світу, і це вже великий позитив.
Участь у саміті представників країн третього світу, які тепер називають країнами Глобального Півдня, свідчить про їхнє розуміння простої істини: або ми живемо за нормами міжнародного права, або в світі почнеться хаос.
Саме цей хаос і пропонували обговорювати на цьому саміті росіяни, коли російський диктатор Путін буквально за кілька годин до його початку висунув якісь божевільні ідеї про перемир’я на його загарбницьких умовах. Але це жодним чином не вплинуло на хід саміту. На заяви Путіна подивилися, як на заяви хворої людини, і не більше. Тому всі спроби поставити цей саміт на паузу і збити обговорення провалилися.
Відтак, саміт став хорошим стартом для того, щоб гуртувати світ навколо української "формули миру", хоча це зовсім не означає, що він одразу матиме практичні результати – такого, на жаль, не буде. Але будь-який довгий шлях починається з перших кроків, і ці перші кроки, мені здається, вже зроблені.
Володимир Огризко – український дипломат, міністр закордонних справ України з грудня 2007 до березня 2009, надзвичайний і повноважний посол України (1996).
У Міністерстві закордонних справ (спочатку УРСР, потім – незалежної України) – з 1978 року. Перша посада Огризка у зовнішньополітичному відомстві - аташе відділу печатки, яку він отримав відразу після закінчення Київського державного університету ім.Т.Шевченка .
1992 року Огризку присвоєно ранг надзвичайного та повноважного посла України. З 1992 по 1996 р. він служив радником, радником-посланником посольств України у ФРН та Австрії. Наступні три роки керував Управлінням зовнішньої політики, головним управлінням із питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента України.
У 1999-2004 роках - надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Австрія та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. Ще рік – посол з особливих доручень МЗС України. З лютого 2005-го – перший заступник міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.
18 грудня 2007-го призначений на посаду міністра закордонних справ України у коаліційному уряді Юлії Тимошенко. 3 березня 2009 року звільнено Верховною Радою з ініціативи Кабміну.
17 березня 2009-го призначений президентом Ющенком на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової. Залишив посаду разом із звільненням з посади Ющенка в лютому 2010 року.
У вересні 2010 року Огризко вступив до партії Наша Україна. У липні 2012 року він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії та припинив своє членство у ній.
З вересня 2014 року дипломат керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда».
З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.
Володимир Огризко, спеціально для Главреда