У стрічці істерика з приводу виплат військовослужбовцям.
Дискусія йде в максимально потворній формі, яка в принципі ні до чого, крім скандалу, призвести не може.
У ній на емоціях беруть участь гідні люди, які, мабуть, піддалися загальній атмосфері свята.
Треба додати в дискусію ВСІ ЦИФРИ. Тоді вона стане предметною.
1. Робимо просту вправу. Йдемо на сайт ВРУ, шукаємо там закон про держбюджет (реєстраційний №14000), відкриваємо додаток №3, де розписані витрати. Читаємо.
Бюджет Міністерства оборони (без ГУР) на 2026 р. становить 1 трильйон 923,1 мільярда гривень.
У бюджеті МОУ є стаття: Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни.
У цій статті сидять виплати військовослужбовцям ЗСУ.
Загальний розмір фінансування за статтею - 1 ТРИЛЬЙОН 143,1 МІЛЬЯРДА грн.
У тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців близько 900 МІЛЬЯРДІВ грн. Це тільки ЗСУ!
Ще 56 млрд йде на забезпечення ДССТ. Левова частка - на інженерні роботи. Але персонал - все одно мільярди.
Бюджет ГУР - 29,7 млрд грн. Там теж зашиті гроші на грошове забезпечення.
2. Йдемо далі. Бюджети основних структур сектору оборони і безпеки, де є військовослужбовці.
Національна гвардія України - 192,7 млрд грн.
Держприкордонслужба - 132,9 млрд грн.
ДСНС - 46,1 млрд грн.
ДССЗЗІ - 45,8 млрд (але на персонал там іде зі статті, де 7 млрд).
СБУ - 43,3 млрд грн.
СЗРУ - 6,5 млрд грн.
А є її Нацпол, УДО, апарат, установи та організації Міноборони, трошки РНБО, військові адміністрації тощо.
Разом.
Сумарно на грошове забезпечення військовослужбовців на рік іде більше ТРИЛЬЙОНА грн. Точні цифри вказувати не буду, тому що у нас багато альтернативно обдарованих охоронців держтаємниці, які не підозрюють про існування сайтів ВРУ, Кабміну та інших держорганів.
Із чого випливає.
Хочемо підняти виплати військовим на 1% - це 10+ млрд за рік. У нас весь бюджет МЗС - 8,3 млрд.
На 10% - це 100+ млрд на рік.
Щоб наздогнати інфляцію з 2022 р. (близько 25%) - це 250+ млрд.
3 Забезпечення ВСІЄЇ діяльності Верховної Ради - 3,9 млрд грн. Нехай 4 млрд. Із них приблизно порівну (по 2 ярди) - на депутатів і на апарат.
Можна ненавидіти депутатів, але вони коштують 2 копійки в загальних витратах.
Навіть якщо відібрати всі гроші у всіх, хто нам не подобається, набереться пара відсотків від суми грошового забезпечення військовослужбовців.
Ба більше. На армію ми витрачаємо те, що збираємо в бюджет всередині України. А на цивільну частину держапарату і невійськові витрати отримуємо допомогу від партнерів. Тобто, навіть технічно не все можна відібрати.
Тобто, щоб підвищити виплати військовим на розмір інфляції, треба добути ПОДАТКАМИ і зборами ВНУТРІ країни - 250+ ярдів.
4. Якщо відкинути істерику, то існує тільки два джерела підвищення виплат.
Перше, гіпотетичне. Адресне фінансування грошового забезпечення від партнерів у розмірі $5-10 ярдів на рік. Ця дискусія триває з 2022 року. Партнери категорично не горять бажанням заходити в прямі витрати такого роду, тому що сприймають це як участь у війні. Поки ця позиція не зміниться, цього ресурсу немає.
Другий, більш-менш реалістичний. Це аудит наявних виплат. Але якщо підступитися до цієї теми, розверзнеться локальний АДЪ.
Дуже дивно, що поховалися депутати з профільного комітету і взагалі депутати (тільки у Мар'яни Безуглої бачив пояснення).
Ці цифри можна і потрібно нормально пояснити, незважаючи на істерики професійних монетизаторів зради.
Як бонус настане локальне просвітлення на тему чисельності армії мирного часу. Грубо кажучи, половина того, що зараз заробляє Україна, йде на виплати військовослужбовцям. З такими витратами країна жити не зможе. Адже потрібна ще техніка, боєприпаси, житло тощо.
Без інтеграції України в систему колективної оборони Європи з оплатою нашої армії із загального котла завдання не вирішується. Ось сюди і потрібно вкладати зусилля. Але партнери напевно попросять хоч частковий аудит.
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.