Ще в роки моєї активної журналістської роботи в Росії я переконався в тому, що цинізм і підміна понять є невід'ємними ознаками російської політичної культури.
Тому я звично "перекладаю" те, що сказано публічно або навіть у приватній бесіді, щоб зрозуміти, що насправді хоче сказати або зробити той чи інший суб'єкт у політиці - незалежно від його декларованих переконань.
У мене немає жодних сумнівів, що небажання частини російських супротивників режиму Путіна підписувати Берлінську декларацію пов'язане зовсім не з тим, що цю декларацію складено Ходорковським або ще кимось. А з тим, що Володимир Кара-Мурза, Ілля Яшин або умовна Юлія Навальна не хочуть на інституційному рівні засудити агресію своєї країни проти України і зайнятися реальною - а не імітаційною - громадською активністю.
Тому що ці люди вигадали собі реальність, у якій вони претендуватимуть на владу в Росії електоральним шляхом і не повинні гнівити свій потенційний електорат. Це світ, у якому вони живуть. Але це не той реальний світ, у якому українці гинуть від ракет і куль.
І я добре розумію, чому сказився Гаррі Каспаров. У нормальної людини цинізм і брехня завжди можуть викликати тільки сказ. І Гаррі завжди так реагував. Можливо, хтось скаже, що тому він поганий політик.
Але якщо ти претендуєш представляти країну, в якій узагалі немає ніякої політики, тобі не потрібно бути хорошим політиком. Тобі потрібно бути порядною людиною, думати хоча б про свою честь - бо це, зрештою, і є прикладом для тих, хто від честі й гідності відмовився.
Потрібно навчитися хоча б не брехати.
Віталій Портников - український публіцист, письменник і журналіст. Оглядач Радіо Свобода та постійний автор аналітичних статей в українських виданнях на політичну та історичну тематику. Член Українського ПЕН. Веде популярний україномовний відеоблог на YouTube.