Природно, всіх українців хвилює питання надання ЗСУ військової авіації від наших союзників.
Цього точно не відбудеться 14-15 лютого. Занадто складне питання, де багато "підводних каменів" і просто страху, що це спровокує ескалацію з боку рф.
Згадаймо, скільки часу знадобилося для того, щоб західні союзники "дозріли" для формування "танкової коаліції".
Вона була створена тільки після того, як адміністрація Байдена прийняла символічне рішення про передачу "Абрамсів". Яких чекати доведеться ще щонайменше пів року.
Обговорювати передачу літаків, безумовно, будуть. Шукати механізми. Першими "ластівками" тут варто очікувати поставки радянських літаків з Польщі та Словаччини. Про це переговори вже активно йдуть.
Але це, швидше за все, буде "вишенькою на торті" під час візиту Байдена до Польщі, приуроченому до річниці повномасштабної війни. І то за оптимістичним сценарієм.
Тут, як і у випадку з танками, всі бояться стати першими і необхідне формування "кругової поруки". Тобто щоб відразу щонайменше п'ять-шість держав погодилися на поставки.
Є надія, що, як і у випадку з танками, в перспективі таким "криголамом" стане Великобританія.
Зараз же важливіше скоординувати зусилля з постачання в Україну тих же танків. Бо деякі країни заявили лише про готовність їх поставляти, але конкретних рішень ще не ухвалили.
Але процес йде.
І це все одно стосується контрнаступу, який почнеться в кращому випадку в другій половині квітня, якщо виходити із заявлених дат перших поставок "леопардів" в Україну. Так само необхідно враховувати березневе "бездоріжжя".
У найближчий же місяць-півтора набагато важливіше стримати наступ окупаційних військ.
Навіть на тих напрямках в Донецькій і Луганській областях, де зараз йдуть найбільш інтенсивні бої, гостро відчувається нестача боєприпасів для артилерії. І навіть елементарних мінометів бракує.
Про це напевно будуть говорити і хочеться сподіватися, що будуть прийняті рішення. Хоча гостра нестача боєприпасів не компенсується поки темпами їхнього виробництва на Заході.
Так що не варто очікувати якихось проривних рішень.
Також варто враховувати, що далеко не всі домовленості озвучуються публічно.
Що абсолютно правильно в умовах війни. Бо обов'язково використовується ворогом для коригування своїх планів.
Цілком допускаю, що певні приємні "сюрпризи" відбудуться вже в період 22-24 лютого. У тому числі в глибокому тилу Росії або Криму, як це було влітку минулого року.
Тому спокійно ставимося до новин з "Рамштайна".
Очікувати, що після танків нам тут же дадуть й авіацію - вельми наївно, враховуючи складність переговорного і бюрократичного процесу.