Наразі незалежність України стала доконаним фактом. Ми не тільки формально – ми насправді стали володарями власної долі. Келих незалежності надщерблений, але він – нарешті – у наших руках: доля України вирішується в Києві та на полі бою, а не в Москві, Вашингтоні, Брюселі, Парижі чи Берліні!
На часі думати, чим ми наповнимо келих незалежності. Бо право самим наповнювати цей келих ми щодня виборюємо ціною десятків життів найкращих. Надто дорогою ціною!
Памʼятаймо, що в келих можне налити вишукане вино свободи та гідності, а можна – прокислий шмурдяк корупції та авторитаризму. Бо незалежність – це насамперед про відповідальність. Після нашої перемоги неможливо буде звинувачувати у наших поразках та недолугостях когось, окрім нас самих.
Ми щодня на фронті – ціною десятків життів – відстоюємо та виборюємо право самим обирати свою долю. Дай Бог, аби ми наповнили нашу незалежність такими змістами та сенсами, щоби наші загиблі посестри та побратими дивились на нас з Небес і тішились, яка чудова країна проросла з їхньої жертви. Країна, якою по праву пишаються її громадяни.
З Днем незалежності, українці!