Союз Кім Чен Ина та Путіна небезпечний тим, що це два безумця. Особливо Кім Чен Ин – він більш відірваний, аніж Путін. Згадайте махання "ядерною дубиною", пуски ракет і решту. Хоча Путін теж далеко не пішов і намагається запускати ті смаі "Сармати", погрожує ядерним апокаліпсисом тощо. Тож цих двох хлопців потрібно тримати під контролем.
А з Сі Цзіньпіном у них не зовсім союз, а схиляння обох перед китайським лідером. Сі Цзіньпін – це все-таки їхній васал, старший.
Китаю не потрібна сильна Росія – вона йому потрібна цілою, керованою і зрозумілою. Росія – хороший сировинний придаток для Китаю. Плюс згадайте карти, які публікувало китайське картографічне товариство зі "споконвічно китайськими землями" (навіть формулювання Путіна використовувало в цьому випадку!).
У цьому сенсі Сі Цзіньпіну дуже вигідно підтримати РФ, але на правах старшого брата, в жодному разі не на рівних.
(...)
Головне, що робитиме китайський лідер – він не дозволятиме Путіну програти у війні, але при цьому дозволить Україні завдати Росії достатньої поразки, щоб максимально послабити військовий потенціал РФ. Але програти він не дасть.
Де це "не дасть програти" закінчиться, ми зараз сказати не можемо. Можливо, нам дадуть вийти на узбережжя Азовського моря, що фактично поверне нас до ситуації 23 лютого 2022 року. Якщо ми анулюємо сухопутний коридор до Криму, це буде поверненням до тих позицій. І тоді вийде, що вся ця прогулянка російських військ нафіг нікому не була потрібна. Це просто море пролитої крові. Ми повернемося до початкових позицій.
А далі? А якщо Китай скаже, що Крим колись був російським, або скаже, що він наполягає на переговорах, і це буде компромісом Пекіна й Вашингтона – що тоді? Ми залишимося біля розбитого корита.
Втім, тепер у Росії вже немає того військового потенціалу, вона вже нічим не хвалиться. Єдине питання, яке залишається, – ядерна зброя РФ. Щоб узяти під контроль російську ядерну зброю, потрібно не просто послабити Росію у військовому плані, а спровокувати її на застосування цієї зброї. І тоді будуть підстави для того, щоб ввести міжнародних спостерігачів і взяти під контроль ядерний арсенал РФ.
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський та український військовик, полковник запасу ЗСУ, український військовий експерт.
З 2016 року часто пише статті в українській, російській, білоруській та іракській пресі. Відкрив власний ютуб-канал, у якому випускає відео з аналітикою бойових дій, де має понад 900 тисяч підписників та 63 млн переглядів, пише Вікіпедія.
Олег Жданов, спеціально для Главреда