У нової холодної війни, на відміну від минулої, на жаль, не може бути мирного рішення. Холодна війна між СРСР і Заходом була викликана конфліктом двох соціальних систем і ідеологій. Тому Сахаров, наприклад, пропонував конвергенцію цих систем як спосіб запобігання ядерній катастрофі.
Радянські керівники після Сталіна також обіцяли мирне вирішення протистояння через доказ переваг і тріумф комунізму в усьому світі.
Хрущов пішов на поступки в Карибській кризі, розмірковуючи, по всій видимості, приблизно так: чого воювати з цими американцями, рано чи пізно вони самі стануть комуністами. У картині світу, яка була в головах у радянських правителів, конфлікт із Заходом міг бути вирішений не знищенням противника, а неминучою перемогою комунізму в західних країнах.
Західні політики в свою чергу розраховували на те, що переваги вільного світу з часом переконають країни Східного блоку відмовитися від тоталітаризму. Конвергенції не сталося, але Захід мирним шляхом довів свою перевагу, соціалізм звалився. З ним закінчилася перша холодна війна.
Друга холодна війна має інші фундаментальні основи. У свідомості російської влади це не конкуренція систем, а війна на знищення.
Російська верхівка не передбачає можливість якогось перетворення капіталістичних "козлищ" на комуністичних "овець". Путін і Ко оголосили Захід одвічним ворогом Росії, який прагне позбавити країну суверенітету, природних ресурсів і гетеросексуальної орієнтації. В рамках їхньої картини світу це протистояння може закінчитися тільки фатальною поразкою однієї зі сторін.
Завдання Кремля не передбачають мирних шляхів реалізації, а стримування його агресивних устремлінь неможливе мирним шляхом. Позиції Росії і Заходу настільки антагоністичні, що розрядка і, тим більше, мирне вирішення конфлікту просто неможливі. Якщо друга холодна війна Росії і Заходу незабаром не закінчиться фатальним розгромом російської армії в Україні (на що я щиро сподіваюся), з часом вона має всі шанси перейти в гарячу ядерну війну.