Щодо т.зв. "економічного форуму" у Пітері, то впадає в око, що там було все, окрім економіки. Були "єврейознавчі студії" від бункерного діда, було про війну і "гендерні загрози", були розриви грілок, а економіки не було.
Бо яка економіка? Не до неї зараз. Зараз "велика і прекрасна росія" має перемогти захід та гендер, утвердившись у власній величі.
Фактично, все, що там відбулося, стало констатацією цивілізаційного застою, у якому опинилася сучасна росія. Є шлях розвитку, є шлях стагнації. Розвиток - це наука, це мислення, це технічний прогрес.
Зараз путінський режим у росії прагне вибудувати власну легітимність через апеляцію до "минулої величі". Величі, якої, звісно, ніколи не було. Була лише повзуча експансія, яка завершувалася експлуатацією захопленого у результаті експансії. Дуже примітивною, неефективною та марнотратною.
Збудована таким чином імперія була втіленням того, як губити потенціал: людей, народів, епох.
І от тепер все дійшло до логічного завершення. "Паралельний імпорт" як єдиний спосіб задовольнити потреби економіки "великої держави". Паралельний імпорт для політичної еліти з паралельної реальності, що сама еліта доводить власними "економічними форумами", що більше нагадують на бенефіси старих та несмішних коміків, які вивчили лише один жарт, повторюючи його постійно.
Бункерний дід казав щось про "ганьбу єврейського народу"? Ну сам він, очевидно, гордість російського. Втілює у собі усі відповідні чесноти: обмеженість мислення і небажання цю обмеженість долати, гордість від неіснуючих перемог, заздрість та ненависть до всіх довкола.
Петро Олещук - політолог, викладач КНУ імені Тараса Шевченка. Народився в Прип'яті в 1983 році. Закінчив у 2006 році філософський факультет університету імені Шевченка. Автор понад 30 наукових праць з політології, пише my.ua.
Власне, цим і пояснюється багаторічна популярність путіна, яку не спроможна подолати навіть криза, у яку він завів власну державу. Правителі до нього часто намагалися бодай у чомусь "підняти" своїх підданих над собою. А путін їм дозволив бути собою, і пишатися цим. Дозволив не вчитися, не думати, не прагнути до кращого. Він - один з них. Вірить у конспірологію, живе ксенофобією, марить власною величчю. Чим не ідеальний правитель?