У статті 23 нині діючого Статуту ООН вказано, що членом Радбезу ООН є СРСР.
Увага, не Російська Федерація, а саме неіснуюча держава - СРСР.
Країна нелегально займає місце постійного члена РБ ООН і при цьому постійно зловживає правом вето в українському питанні, безкарно використовує практику геноциду українського народу на очах світу, викрадає дітей і утримує українців в катівнях.
РФ після розпаду СРСР повинна була пройти процедуру перевступу в ООН. Так само, як це зробила Чехія, Словаччина після розпаду Чехословаччини або країни колишньої Югославії. РФ просто себе оголосила правонаступницею СРСР. І що?
Базових варіантів три. Перший - спробувати змінити Статут ООН, виключивши СРСР (а фактично РФ) зі списку постійних членів Радбезу, адже порушення Статуту ООН через злочин агресії формально не є підставою для виключення з постійних членів Ради Безпеки ООН Росії. Для цього цього проголосувати зміни до Статуту на Генасамблеї, але потім потрібно провести це рішення через Радбез, де Росія, як ви здогадалась, застосує право вето.
Варіант другий - сформувати подання від Генасамблеї в Міжнародний суд ООН. Юристи кажуть про високі шанси рішення не на користь РФ. Але Росія буде посилатись на те, що не визнає юрисдикцію Міжнародного суду ООН і в такому разі реалізацію рішення покладуть знову на Радбез, де РФ задіє право вето. Знову штанга.
Третій варіант - призупинення участі делегацій РФ в роботі організації. На цей сценарій натякав минулого року Шарль Мішель у своєму виступі на ГА ООН у вересні, коли запропонував призупинити членство Росії. Це можливо реалізувати через резолюцію Генасамблеї. Наприклад, так було з ПАР у 1962 р. через політику апартеїду. Варіант можливий, але треба консенсус мініміум 2/3 країн-членів ООН.
Можна, звісно, поміркувати щодо скасування права вето в Радбезі або навіть перезаснуванням ООН, або утворенням нової міжнародно-правової інституції, але це процес навіть не одного року.
Постернак Олег Олександрович (народився 19 вересня 1983 р., с. Залужжя, Теплицький район, Вінницька область) — політтехнолог, політичний консультант, член Асоціації професійних політичних консультантів України, кандидат історичних наук. Провів 16 виборчих кампаній в якості керівника кампанії кандидатів в народні депутати в мажоритарних округах, кандидатів на міські голови, кандидатів у депутати обласних та районних рад.
Автор блогів і публіцистичних матеріалів з виборчого права, політичних технологій, електоральної психології у багатьох українських виданнях.
Коментує політичну ситуацію на українських інформаційних телеканалах, пише Вікіпедія.