Росіяни офіційно підтвердили, що бункерний дід не буде покидати своє затишне сховище заради G20 на Балі. І навіть по відео він звертатися до учасників не буде.
По численним московитським "зливним бачкам" пішла версія, що це все обумовлено "міркуваннями безпеки". Мовляв, хтось хотів на бункерного здійснити там "замах" і все тому подібне.
Однак в реальності навіть без будь-яких замахів ситуація з цією поїздкою була зрозуміла давно.
Бункерний поїхав би туди лише тоді, якби це виглядало як "перемога", якби це можна було б бодай мінімально зобразити як "дипломатичний прорив", але тут жодних шансів немає.
Їхати ж, аби ні з ким не зустрітися, аби всі тебе ігнорували - це те ще задоволення, якщо ти ще вчора бачив себе "одним з кількох світових лідерів". І найбільш прикро у цій ситуації має бути від того, що ніхто, окрім самого політичного пенсіонера, у цьому не винуватий.
Розпочавши агресію проти України, він сам пішов по шляху десакралізації російського імперського міфу про жорстоку, але потужну світову силу. Потуга зникла, а з нею - страх. А за страхом пішли і залишки бажання вдавати повагу до того, хто цієї поваги ніколи і не заслуговував.
Оголосив "демілитаризацію" України, а реально провів "чмоніфікацію" росії. Бачив себе спадкоємцем князів і царів, і став спадкоємцем... Миколи 2го.
Не комфортно, коли тобі про це все нагадує, а будь-який серйозний міжнародний саміт якраз є тим місцем, де тобі все нагадує про "звершення".
Набагато затишніше у власному бункері, де можна облаштувати затишний для себе світ майбутніх видатних перемог, наступів, завоювання світу... І люди довкола усі тебе розуміють, заглядають в очі, розказують про твою велич.
Тому краще нікуди не виходити, тим більше - не виходити у яскравий світ геополітичної реальності. Цей світ виявляється смертельним для старих кремлівських упирів.