Під час нещодавньої прямої лінії, коментуючи можливу зустріч із Володимиром Зеленським, президент РФ Володимир Путін назвав Україну "несамостійною" державою.
По–перше, позитивним моментом вже є те, що Путін не відмовився від зустрічі з українським президентом, хоч і заявив, що не розуміє, що саме можуть обговорювати два керманичі.
Тим паче, що раніше Путін вже заявляв, що не збирається обговорювати із Зеленським питання Донбасу – мовляв, для цього є інші майданчики, зокрема Мінський формат, де визначена дорожня карта вирішення конфлікту, яка закладена в основу Мінських домовленостей.
По-друге, Україна дійсно з 2014 року є несамостійною державою. Але в той же час Росія не відмовляється від зустрічі з іншими напівсамостійними державами. У поточній ситуації мова скоріше йде про те, що Путін таким чином дає Києву зрозуміти, що майбутня зустріч із Зеленським залежатиме від того, як розвиватимуться стосунки Кремля із реальними господарями ситуації в Україні – чи будуть витримані усі домовленості, яких було досягнуто у Женеві і які ще можуть бути досягнуті протягом найближчих місяців.
Однак Зеленський так наполягає на цій зустрічі, бо для нього це, перш за все, показник того, що він здійснив певний дипломатичний прорив. Для свого електорату цим він пошле сигнал, що Путін з ним не просто зустрічається, а ще й веде розмови, а відтак вирішення проблемних питань – це лише питання часу.
Путін, до речі, це теж чудово розуміє і саме тому і каже про обговорення кола питань, які можуть бути на порядку денному. Донбас, про який він не налаштований говорити, бо з точки зору Росії – це виключно питання виконання Мінських домовленостей. Тож як максимум, обговорити президенти можуть хіба що економічні питання чи дипломатичні – зокрема, відновлення відносин між країнами на рівні послів та, можливо, транспортного сполучення тощо. До цих питань Росія налаштована, а от чи захоче це обговорювати Україна – велике питання.
Читайте такожЗрив зустрічі Зеленського і Путіна: на Банковій пояснили заяви КремляТак чи інакше, зустріч Путіна і Зеленського, якщо вона зрештою буде погоджена, відбудеться не раніше вересня-жовтня. Адже зараз у Росії є свої внутрішні нагальні питання, зокрема, вибори до Держдуми. Не кажучи вже про те, що найближчим часом графіки Путіна розписані надто ретельно і в них немає поки що місця для зустрічі з українським президентом.
Костянтин Бондаренко, політолог, директор фонду "Українська політика", спеціально для Главреда