У політикумі знову з'явилися чутки щодо заміни прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Насправді, змінити очільника Уряду Зеленський планував давно. Ключова причина - незадовільні економічні та соціальні показники. Зеленський чудово розуміє, що лише креативними відосиками та пафосними засіданнями РНБОУ наступні президентські вибори буде виграти не просто.
На фоні провалу всіх мирних ініціатив на Сході потрібні реальні успіхи в економіці країни. А для цього потрібно, щоб у людей почали зростати реальні зарплати та пенсії. Люди мають бачити, що зростання іде хоч би на тому рівні, як це було за попередньої влади. Тобто пенсії мають рости хоча б на 500-1000 гривень, а не на 50-60 гривень як зараз.
Нагадаю, у березні 2019 року, коли президентом був Порошенко, а коаліційний Уряд очолював Гройсман, пенсії зросли для 2,5 млн людей — на суму від 100 до 400 грн; для понад 1,5 млн пенсіонерів — на суму від 400 до 700 грн; для практично 500 тис. осіб — від 700 грн до 1000 грн. Тобто середня сума підвищення для осіб, пенсії яких підлягали перерахунку, становила приблизно 514 гривень.
Про такі показники нинішній Кабмін під керівництвом Шмигаля може лише мріяти. Остання індексація, яка розпочалась у липні цього року передбачає надання пенсіонерам додаткових 100 гривень. І то це буде не всім, а лише певним категоріям. Звісно – це все бє по рейтингам.
Фактично Зеленський потрапив у ту саму пастку, що і Порошенко три роки тому. Тоді п’ятому президенту закидали – мову і Томос на хліб не намажеш. Те саме зараз можна закинути і Зеленському – Велике будівництво та «інстаграмні відосики» на хліб не намажеш.
Загалом активність Зеленського у кадрових ротаціях напряму пов'язана з відставкою Авакова. Не секрет, що саме очільник МВС був тією фігурою, яка не давала можливості Зеленському звільнити Шмигаля.
Бо для формування нового Уряду з Аваковим не було голосів у Раді, а формувати новий уряд без Авакова він також не міг, бо це несло президентові ризики політичної стабільності. Наразі після добровільної відставки останнього руки Офісу розв'язані і Зеленський може нарешті почати кадрових перестановок.
Читайте такожСправжня причина кадрових перестановок в КабмініКонституція прямо вказує – відставка прем'єр-міністра означає відставку всього уряду, після чого у депутатів лишається 30 днів для того, аби або сформувати новий Уряд або іти на дострокові вибори. Сценарій дострокових виборів наразі малоймовірний - занадто багато ключових гравців у оточенні Зеленського виступають проти цього. Тож прогнозую, що депутати швиденько проголосують за кандидатуру прем’єра та тих міністрів, яких подасть Банкова. Наразі більшість Урядовців мають прекрасні шанси зберегти свої посади. Найгірші вони у очільника Мінюсту Дениса Малюськи. Думаю чіткіші прогнози можна буде робити вже наприкінці серпня.
Наразі називають два прізвища тих, хто може замінити Шмигаля - Міністррозвитку громад та територій Олексій Чернишов і міністр економіки Олексій Любченко.
Кожен із претендентів мав свої переваги та недоліки. Але ключова проблема, що на відміну від країн розвинутої демократії, українцям не має жодної потреби обговорювати публічно плюси та мінуси кандидатів. Обговорювати переваги та недоліки їхніх програм було б доцільно, якби вибори кандидатів відбувались у рамках чинної Конституції. Тобто кандидати публічно б презентували свою програму, захищаючи її перед комітетати та депутатськими фракціями.
За нинішніх умов монобільшості та втрати парламентом політичної суб'єктності це все втрачає сенс. Як ми бачимо, усі рішення ухвалюються виключно на Банковій. І єдиний ключовий фактор, який відіграє роль – персональні зв'язки із Зеленським.
Якщо враховувати цей фактор, то Чернишов має більше шансів, ніж Любченко. Але, звісно, до осені може багато чого змінитись. Особливо після візиту до Вашингтону та на фоні регулярних емоційно-спонтанних рішень Банкової.
Тож не виключаю, що на початок вересня у Банкової може виникнути новий фаворит. Та одне можна сказати точно – принципове рішення змінити Шмигаля ухвалене. Тому тепер спостерігаємо за технічним виконанням ротації.
Віктор Таран, політолог, кандидат наук з державного управління, спеціально для Главреду