Як мило, що росіяни раптово згадали про міжнародне право та конвенції ООН, реагуючи на «звільнення» свого судна американцями. Їхній мінтранс заявив, що у міжнародних водах "ніхто не має права використовувати силу", а МЗС скромно вичавило з себе, що вимагає повернення додому своїх моряків не у пакетах.
Американці, між іншим, провели чергову операцію, як кажуть, без шуму та пилу. Російське корито "Белла" затримали в Північній Атлантиці на підставі ордера, виданого федеральним судом США. Операція, за словами американських військових, узгоджується з політикою президента Дональда Трампа, «спрямованою проти підсанкційних суден, що загрожують безпеці та стабільності Західної півкулі».
Також сьогодні стало відомо, що США захопили і другий нафтовий танкер, цього разу в Карибському морі. «Безпрапорний, санкціонований танкер темного флоту» Софія було затримано на світанку. Як заявили американці, воно займалося незаконною діяльністю в Карибському морі. При тому відомо, що під час операції поблизу перебували російські військові судна, включно з підводним човном і геть нічого не зробили.
Що ж тут скажеш… Це схоже на початок системної роботи, а не ексцес чи емоційний жест. Ми спостерігаємо послідовну стратегію зі зниження нафтових доходів РФ. Спочатку робота в Європі, тепер Венесуела і танкери. Лещата повільно, але неухильно стискаються, і Кремль це прекрасно розуміє - тому й здіймає істерику про «порушення норм». Це вже не «руйнівні санкції», які росіяни вчилися обходити через кілька місяців після їх введення через своїх «нейтральних» сусідів-«підсвинків». І тепер, коли політика і вмовляння навіженого себе вичерпують, в хід йдуть автомати. Поки що - точково і лише спецназу.
Загалом зворушливо, з якою швидкістю в Москві згадують про «норми» і «конвенції», щойно їх грубо беруть за комір ті, хто сильніший. І така ж демонстративна зневага до цих норм, коли йдеться про власні інтереси - передусім у війні проти України.
Росія роками будувала світ, у якому право - це декорація, а сила - єдиний аргумент. Анексія Криму, викинутий на смітник Будапештський меморандум, неспровокована повномасштабна війна, численні «референдуми» під дулами автоматів - росіяни звикли плювати у бік міжнародного права. І ось тепер ті самі люди раптом обурено цитують Конвенцію ООН з морського права.
А більше ж робити нічого, адже персонально атакувати Трампа не з руки, враховуючи усю слизькість теперішньої ситуації для Кремля і емоційність, нарцисизм теперішнього господаря Білого дому. З ним переходити на особисте - остання справа...
Показовими є слова радника президента США з внутрішньої безпеки Стівена Міллера. Він сказав прямо, без дипломатичних серпанків, що вони наддержава і під керівництвом Трампа збираються діяти як наддержава.
«Ми живемо у світі, яким керує сила… Це залізні закони світу», - сказав один з найближчих соратників Трампа.
Це той ящик Пандори, який відкрила сама Росія. Вона десятиліттями доводила, що право нічого не варте без сили. Вона нав’язала світу логіку, де вирішує не аргумент, а можливість його нав’язати. І тепер, коли цю ж логіку застосовують до неї сильніші за неї, Кремль волає про несправедливість.
Світ, який Москва так наполегливо будувала, почав працювати проти неї.
Виявляється, що та сама «сила», «право сили» і подібні формулювання - це все про просто можливість діяти безкарно. І в цій конкретній ситуації вона не на боці Росії.
Тарас Сидоржевський, головний редактор Главреда
Тарас Сидоржевський - головний редактор сайту Главред, український журналіст. Закінчив філфак НПУ ім. М. П. Драгоманова в Києві за спеціальністю "Видавнича справа і редагування". Працював редактором у ряді українських інтернет-видань. Пише про політичні події в Україні та світі.