На жаль, частину суспільства у нас захопив синдром "швидких рішень", а іншу "заборіста" конспірологія.
Мова про саміт у Саудівській Аравії відносно якого вже понеслась "зрада".
Дехто навіть вимальовує у своїй уяві "Мінськ 1 - Мінськ 2 - Джідда -1".
Звичайно, що під такими аналогіями немає жодного реального фундаменту.
Все будується на піску здогадок.
Насправді, ця зутріч - лише один з елементів пазлу, внаслідок складання якого буде сформовано нашу Формулу миру, причому, в наших же інтересах.
На жаль, дехто у нас вже починає використовувати такі саміти у політичних цілей, що є неприпустимим.
І не тому, що критика шкідлива, навпаки, конструктивна критика корисна.
Але коли суб'єктивне сприйняття підмінює критику і оцінюється лише проміжний результат, а не кінцевий - це є контрпродуктивно для формування якісного суспільного дискурсу в питаннях війни і миру.
Отже, що відбулось у Джидді?
Звичайно, що ніхто не ставив собі за мету під час кількаденного саміту підписати якийсь мирний договір чи, тим більше, пожертвувати національними інтересами.
Ключове завдання України у Саудівській Аравії було сформувати спільне бачення передумов та винуватця війни серед країн Глобального Півдня.
Тобто, певним чином, зруйнувати російські ідеологеми та наративи з цього приводу.
Як написав керівник ОП Андрій Єрмак:
"Сьогодні один із партнерів сказав мені:
«ви навіть не уявляєте, яку велику роботу ви робите, бо представники однієї країни лише два місяці тому говорили про війну російськими наративами.
А зараз вони почали розуміти, що відбувається насправді, і після великої кількості виконаної вами роботи їхня позиція зазнала великих змін».
Україна провела 05 серпня 2023 року двосторонні зустрічі з главами делегацій США, Саудівської Аравії, Фінляндії, Японії, Катару, Франції, ФРН, Іспанії, Норвегії, Туреччини, Польщі та Словаччини.
А 06 серпня 2023 року, Офіс президента України організував переговори з радниками з питань національної безпеки та зовнішньої політики лідерів Швеції, ПАР, Бахрейну, Канади, Італії, Данії, Республіки Корея, а також із керівником кабінету Президента Європейської комісії.
За дорученням Президента Володимира Зеленського українську делегацію очолював керівник ОП Андрій Єрмак, а саму підготовчу роботу, як було зазначено вище, провів Офіс президента.
У Джидді було представлено понад 40 держав, а це майже втричі більше, ніж на консультаціях у Копенгагені.
Тобто бачимо потужну динаміку "розшарення" позиції України серед країн Глобального Півдня.
Тобто, Джідда ніяк не може бути якимось "Мінськом", адже її формат був зовсім про інше:
Україна має вийти на фінальні перемовини стосовно своєї Формули миру лише після максимального кооптування прихильників цієї Формули не тільки серед країн Заходу (де консенсусна підтримка нашої країни на принципах територіальної цілісності вже сформована), а й серед країн Глобального Півдня.
Саме тому, пункт саміту у Джідді про непорушність принципів ООН стосовно територіальної цілісності країни став ключовим для України.
Це той здобуток, який став важливим елементом нашого мирного плану на майбутнє.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.