Про національну ідею.
Україна з Росією опинилися в екзистенційному клінчі. Протистояння розгорнулося на всіх рівнях - від мас до еліт, від безпілотників до метафізики.
Цими днями сторони означили свої стратегічні наративи як вищий рівень позиціонування, доступний державним чинникам. Україна представила "концепт посилення стійкості демократії" на 5 сторінок. Росія видала спіч Путіна на Валдайському форумі тривалістю в три години.
Отже, позиції сторін на сьогодні виглядають наступним чином.
Україна продовжує свій дрейф у річищі зовнішнього управління. Очевидно, що вимушеного, але єдино ефективного за даних обставин. Текст "концепту" мені дуже знайомий. З 2005 до 2017 я брав участь у підготовці щорічних "послань Президента України". Крім того, пару разів працював над проектами деяких донорських організацій. Тому розумію, звідки взялися ці обтічні і абстрактні формулювання.
Концепт - це есенція бюрократичної мудрості, покликана прикрити ідейну порожнечу і стратегічну пасивність. Але концепт переданий в руки послу США і таким чином вже виконав свою місію.
Промова Путіна є повною протилежністю. У ній гіпертрофована суб'єктність вже явно має маніакальні риси. Теза "ми будуємо новий світ" у тому становищі, в якому опинилася Росія внаслідок відверто провальної авантюри Путіна, звучить як остаточне прощання зі здоровим глуздом і адекватністю. Російським політтехнологам та спічрайтерам вже доводиться конструювати не лише внутрішню реальність росіян, але й зовнішній світ в якості декорації. Досвід КНДР показує, що це в принципі можливо. Але досвід Росії (та СРСР) показує, що тривале підтримання цієї маніакальної конструкції вимагає величезних ресурсів. Яких у Кремля, будемо сподіватися, немає.
Нічого, окрім "довгої війни", Путін росіянам запропонувати не може. До виборів у березні 2024 року цього має вистачити, але потім криза буде неминучою.
Висновки
Наша ідейно-інтелектуальна спроможність сьогодні перебуває приблизно на таких самих позначках, як наша військова спроможність у 2014-му. Але, як казав один спортивний тренер, "функція творить орган". Тому у нас ще є шанс на формування суб'єктності та ідейне наповнення національного проекту тоді, коли на це виникне реальний запит.
Для росіян вихід із тієї маніакальної реальності (дослівно - маячні), в яку їх завели путнінські спічрайтери, можливий тільки через величезні колективні розчарування і приниження.
Тобто, ми ще навіть не починали).
Максим Розумний – український політолог, філософ, поет. Доктор політичних наук (2007 р.), кандидат філософських наук (1996 р.), голова Наукового товариства "Гуманітарна колегія" (з 1997 р.), член науково-експертної колегії при Кабінеті міністрів України (з 2008 р.), пише Вікіпедія.