Курська область...
Зараз інформаційним простором мчить думка про те, що в Курській області ситуація настільки погіршується, що звідти необхідно виводити українські сили, оскільки своє завдання ця операція виконала і її пора згортати.
Що ж, давайте розставимо всі крапки над "ї".
З негативного - так, становище українських військ у Курській області непросте, зважаючи на вогневий контроль РОВ над логістикою. Причому цей вогневий контроль має місце бути не з учорашнього дня, і чималі сили і ресурси окупанти кидають саме на те, щоб перерізати логістичну артерію до Суджі.
З іншого боку, як би це зараз не звучало для когось аморально, така ж сама ситуація з логістикою має місце бути в районі Покровська, Часового Яру, Костянтинополя та низки інших населених пунктів і міст, де точаться інтенсивні бої. Так що ж, виводити гарнізони з цих міст? Така сама ситуація була з логістикою, коли тримався Бахмут, Авдіївка, Курахове, Вугледар тощо...
Якби українські війська йшли з тієї чи іншої локації одразу, тільки-но на дорогу, що забезпечує постачання, вилітав перший fpv-дрон або прилітав перший 152-мм, то ми й справді зараз би вели оборону не тією ЛБС, яку всі можуть спостерігати, а по річці Дніпро.
При цьому, кажучи про Курську область, ми говоримо не про Авдіївку, площею 29 км², або Бахмут, площею 41 км², а про зону контролю 351 км² і сіру зону 178 км², з буферними селами Мала Локня, Черкаське Порічне і Мортинівка, на шляху до Суджанської агломерації.
На своєму піку Курська операція дала змогу розширити зону контролю до 1 300 км² з урахуванням сірої зони, і через сім місяців, зона контролю і сіра зона сумарно становлять 529 км². Але потрібно згортатися, тому що актуальності вже немає. Якої актуальності, питання?
Тобто, ці 529 км² вже не сковують 60-тисячну ГВ "Курськ", і якщо звідти вивести українські війська, то ця орава не втече в Сумську область, або буде передислокована на інший напрямок, наприклад, на Покровське або Куп'янське? Чи путін просто так поставив перед Лапіним дедлайн зачистити КО до 9 травня, і для нього це не пріоритетне завдання, оскільки сама неконтрольована російська територія Ладимиру Ладимировичу якось не додає впевненості на переговорному плацдармі?
А тепер, можливо комусь буде прикро, але це субординаційна реальність.
За ці більш ніж 3 роки повномасштабної війни, даючи сотні інтерв'ю та коментарів, я дуже часто зустрічався із заявами про те, що десь намічається або вже є оточення українських військ, і їх потрібно терміново звідкись виводити, за заявами такого собі експерта або сержанта, а то й взагалі, старшого солдата, бо ось уже все. У підсумку, оточення ніякого не було, але паніки і "зради" мережею неслося декалітри. На жаль, багато українських журналістів, які навіть не розуміють різниці між оперативним і тактичним оточенням, з незмінною впевненістю у своїй правоті несли чужорідні домисли в маси.
Дорогі друзі!
У нас є Генеральний штаб. У нас є Головнокомандувач. У нас у строю багато професійних, бойових генералів і командирів, які володіють ситуацією і оперативно реагують на всі загрози. На Курському напрямку перебувають не жовторотики, вчора набрані з вулиці, а мотивовані, обстріляні бійці.
Будь тричі експертами у своїй справі, видатними коментаторами і прообразами первозданної квінтесенції стратегічного генія, ви не володієте всією тією інформацією, не стільки щодо ситуації на вашій ділянці бойових дій, скільки щодо всієї ЛБС і набагато глибше, а також тими задумами, які виношує як головнокомандувач, так і ті офіцери, які уповноважені ухвалювати відповідні рішення - виводити, чи не виводити, втратила актуальність чи ні.
Дякую за увагу. По КО роз'яснення завершив.
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".