Є такий артефакт, крилатий вислів, помилково приписуваний Салтикову-Щедріну:
"Якщо я засну і прокинуся через сто років і мене запитають, що зараз відбувається в Росії, я відповім: п'ють і крадуть".
Насправді все набагато гірше: вбивають і брешуть. Вбивають, а потім звалюють відповідальність на жертв, оголошуючи їх - злочинцями, а себе - буквально святими праведниками.
Російська влада завжди поводилася саме так. Навіть при хваленому Єльцині і "демократах" в 90-ті.
Друг моєї юності, нижньогородський правозахисник Стас Дмитрієвський згадує:
"Найстрашнішим для мене в січні 1995 р.в Грозному було сидіти в підвалі будинку на хвилинці, за яким невтомно лупив російський "Град" і на який падали російські бомби, і (був там такий дивний бонус) слухати радіо "Росія". По радіо розповідали, що чеченці бомблять самі себе, щоб дискредитувати російський конституційний порядок і російську армію, який його героїчно наводить".
Нічого не нагадує?
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікуваних дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агентство "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів Опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор численних публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках в соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скріпи" і "русский мир".