На жаль, виявилося, що сучасний Китай - це економічний гігант і "геополітичний середняк", який грає в свої дрібні геополітичні гібридні ігри. В економічному сенсі Китай вирвався із зони третього світу і став на рівень зы США, а геополітично він залишився країною третього світу, якій доводиться традиційно лавірувати між світовими державами.
Якби якась країна віроломно напала на Китай, захопила 20% території і вбила мільйон осіб, то Китай назвав би таку країну агресором і попросив допомоги світової спільноти, як це зробив Пекін, коли в 30-ті роки минулого століття агресивна Японія, під прикриттям тези про свою безпеку і захисту населення, вторглася в Китай. Але зараз, Китай, забувши ці історичні уроки, в своєму українському миротворчому плані, вперто відмовляється називати путінську Росію агресором і шукає сліди провини України. Весь китайський миротворчий план просякнутий кремлівською тезою про рівність провини агресора-Росії і жертви-України.
Замість того, щоб домовитися із Заходом про долю путінської Росії і дати старт формуванню нового світового порядку, Китай вирішив стати на бік путінської Росії і став адвокатом Кремля.
Пекіну здається, що колаборація з агресивною путінською Росією, яка програє, перспективніше, ніж мирне взаємно вигідне співробітництво із західним світом. Поки Німеччина цілий рік наполегливо саботувала європейську солідарність у боротьбі з агресією Росії проти України, Китай ще міг розраховувати на таємний альянс Берліна, Пекіна і Москви. Але зараз, коли Німеччина повернулася обличчям до України, визнала Росію агресором, Пекіну не варто злити Європу. Справа вже не в США, а Європі.
Тепер Путін використовуватиме Сі Цзіньпіна, а не Пекін Москву. Не Китай обіграв Україну і США, а Кремль обіграв Пекін і використовує його в своїх цілях. Китай повівся на публічний антиамериканізм Путіна і став ризикувати в світовому масштабі. Навіть Іран не дозволяє собі такої слабкої геополітичної гри, як Китай.
Альянс Китаю з агресором Росією змусить вибрати чіткішу позицію вибрати Індію, Японію, Тайвань і Південну Корею. В'єтнам, Індонезію. Своєю проросійською позицією Китай стимулює швидке створення військово-політичного альянсу цих країн, бо помічник агресора небезпечний сусід.