На тлі гучних заяв про «стратегічне партнерство» Росії та Китаю підсумки візиту Володимира Путіна до Пекіна виявилися значно скромнішими за очікування Кремля. Політичний аналітик Вадим Денисенко звертає увагу на відсутність проривних домовленостей між сторонами та пояснює, чому збереження нинішнього статус-кво Москва вже вважає успіхом. Автор також аналізує, як Китай впливає на можливість продовження війни РФ проти України. Публікуємо ключові думки автора.
Меморандуми Путін-Сі. Надуті щоки та відсутність змін
Китай та Росія підписали ряд документів, які зафіксували нинішній статус-кво. І це є певною перемогою Путіна
1. Попри багато пафосу і вкидів від росіян, фінальний документ виявився більш ніж декларативним. Жодного вагомого прориву ми не побачили і не почули. І головне, ніяких домовленостей по Силі Сибіру-2 нема. Китай не буде вкладатися в Росію, не буде передавати технології і залишиться покупцем останньої надії.
2. Росія продовжує, як собака на сіні, розторговувати між Китаєм та США північний морський шлях і ресурси біля нього. Але поки, ні Америка, ні КНР не готові іти на широкі домовленості з РФ по цих питаннях. А Росія продовжує тримати ці речі, як свій головний козир, з який вони хочуть зірвати джекпот. В їхньому розумінні цей джекпот - одночасне входження двох країн в ці проекти з паралельним експортом в Росію технологій, грошей і зняття санкцій.
3. Попри це, візит Путін може вважати вдалим. Він отримав добро на те, що правила гри не зміняться, а це означає, що поставки обладнання для ВПК будуть продовжені.
4. Таким чином, маємо ситуацію при якій Путін має можливість не ставити війну на паузу. Правда, й великих проривів в нього не передбачається.
5. І тут ми підходимо до найважливішого. Путін хоче продовжувати війну не тому, що вірить в літню операцію. На відміну від минулої весни - він навряд чи впевнений в результатах. Він просто не може зупинити цю війну. Зупинка війни в нинішніх умовах означатиме для нього політичну смерть. Головний розрахунок Путіна лежить в двох ілюзіях:
1) внутрішня ситуація в Україні призведе до протестів і повної дестабілізації влади;
2). через дефіцит енергоресурсів ЄС почне знімати санкції і закуповувати російські газ та нафту.
Сподіваюся і перше, і друге - чергова помилка кремлівського старця.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру Ділова Столиця, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.