Українська делегація 9 жовтня проводить у США переговори зі спецпосланцями Дональда Трампа, де обговорюють морське та енергетичне перемир’я. Експерт Вадим Денисенко вважає, що шанс на часткове перемир’я є, але все залежить від того, на які поступки росіянам готові піти американці. Він пояснює, чому зерновий коридор виглядає реалістичніше за енергетичне перемир’я. Публікуємо його роздуми.
В очікуванні майже чуда
Вірогідність досягнення часткового перемир’я на переговорах в США існує, але вона залежить виключно від рівня поступок США росіянам.
1. Трампу потрібна будь-яка мінімальна перемога. Поступки Путіна будуть залежати від двох речей: наскільки в Кремлі готові підіграти Трампу та від того, які плюшки дасть у відповідь Трамп.
2. Відповідь на ці питання доволі проста: росіянам вигідно зберегти комунікацію з Трампом, і їм не складно обміняти кількох політв’язнів на зняття важливих для них санкцій. При цьому вони прекрасно розуміють, що в разі провалу цих переговорів якихось вагомих санкцій проти них застосувати неможливо. Ввести санкції зараз - підняти ціни на бензин та дизель, що для Трампа є недопустимим. Окрім того, дефіцит нафти в світі та робота тіньового флоту роблять самі ці нові санкції дуже обмеженими.
3. На столі, як я розумію, є два типи перемир’я: морське та енергетичне. Зняти повну блокаду з портів Путін не хоче. В теорії він може повернутися до якогось квазіваріанту з зерновим коридором. Але в 2022 році цей коридор передбачав, що росіяни перевіряли вантажі, які йшли цим коридором. Зараз Україна де-факто заблокувала море і для російського експорту. Я дуже сумніваюся, що росіяни готові погодитися на те, щоб Україна перевіряла російські вантажі. Хоча, як на мене, саме зерновий коридор - найбільш перспективна частина переговорів. І, в теорії, знайти якийсь вихід із цієї колізії можна.
4. Енергетичне перемир’я виглядає набагато менш перспективним. Путін вважає, що наявні засоби ураження, які є в Україні, призводять до зупинки НПЗ на 3–100 днів. Далі йде відновлення. Плюс вдалося налагодити імпорт. В Кремлі вважають, що наявна інфраструктура дозволяє тримати відносно контрольований дефіцит палива. Поки в України немає ефективної балістики, яка може нищити російську енергетику так, як росіяни її нищать у нас, вірогідність енергетичного перемир’я доволі низька.
5. Головне питання цих переговорів: які поступки (зняття санкцій) можуть запропонувати США. І, що дуже важливо, чи готові їх підтримати європейці, яких останніми тижнями активно лякають росіяни своїми гібридними атаками. Результативність переговорів залежить не від позиції України, а на 90% від того, на які поступки підуть американці.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974, Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру Ділова Столиця, народний депутат України VIII скликання. У 1997 закінчив Київський університет імені Т.Шевченка, спеціалізація «Українська мова і література», в 1998 – факультет гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича, співзасновник Еспресо TV, співавтор книги про наріжні закони функціонування політики "політики не брешуть"), пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020-2023).
З вересня 2023 і дотепер – радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.