26 січня відбулися дві цікаві медійні події. Перша - британська газета "Время финансов" повідомила своїм українським читачам, що Трамп і Майк Джонсон, спікер Палати представників у США, закликали Республіканську партію анулювати досягнуту до цього дня угоду з Демпартією про зміну міграційних законів.
У Москві у 2021 р. з нетерпінням чекали на ці зміни. Після інавгурації Байдена московські медійні праски стали прогнозувати - Демпартія на довгі роки залишиться при владі, якщо надасть громадянство всім іммігрантам, які живуть у США, включно з нелегальними. Природно, що нові громадяни на знак подяки голосуватимуть за Демпартію, яка й без того має репутацію партії приїжджих.
Зараз "чекісти" в ситуації, коли вони не можуть визначити, хто для них менше зло - Байден, Трамп чи Нікі Гейлі. Байден для них зло відоме, а яких неприємностей чекати від Трампа чи Гейлі вони не знають. Тому поки чіпляються за Байдена і Пєсков не випадково ввечері 25 січня сказав "Блумберг", що "путін" хоче залагодити все з Україною дипломатичним шляхом. Сказав за кілька годин до Радбезу ООН з приводу військового літака РФ, що впав у Бєлгородській області. Це означало, не сприймайте всерйоз те, що ми говоритимемо на Радбезі. Для демонстрації лояльності Байдену замість одіозного Небензі на Радбез відправили Полянського, а професор Соловей цього дня повідомив, що в лютому замість Мішустіна прем'єром, можливо, стане Віктор Хмарін, син однокурсника "путіна" по ленінградському юрфаку. Слово "можливо" у Солов'я означає, Кремль чекає зустрічних кроків від Білого дому за звільнення Мішустіна як початку транзиту влади в РФ.
Ситуацію для Москви ускладнює і те, що політичне життя в США має свої тренди, видимі і закулісні, а деякі взагалі не доступні розумінню "чекістів".
Специфіка США - президент у них - це всенародно обраний прем'єр-міністр і очільник уряду, а функцію президента, який контролює його, виконує Конгрес із двох палат, який може накласти вето на будь-яке його рішення. Тому Демпартія не може одним розчерком пера змінити закони про мігрантів, як їй у 2021 р. радили московські праски. Тим паче, що Байдана обрали президентом не за обіцянку видати громадянство кожному, хто в будь-який спосіб перетнув кордон і за рік життя у США не потрапив у поле зору поліції.
У підсумку Демпартія просувала ці зміни повільно й обережно, але з осені передвиборчого 2023 р. їй логічно довелося прискоритися, оскільки роздати перед виборами у 2024 р. кілька мільйонів паспортів США, скажімо так, непристойно. Республіканці не проти збільшити кількість нових громадян на кілька мільйонів і дуже вибірково, але не на 10-20 млн. і без розбору. Це створює ґрунт для компромісу між обома партіями, але в такому разі демократи не отримують бажаного ефекту.
Тому демократи стали вишукувати різні способи тиску на республіканців, щоб вирвати згоду на роздачу більшої кількості паспортів, або як це формально звучить - на зміну міграційного законодавства.
Але в республіканців немає однозначної впевненості, кого виставити проти Байдена - Трампа чи Гейлі. До 22 січня рейтинг Трампа був лише на 3-4% вищим, ніж у Байдена. Це не гарантувало йому перемогу, оскільки означало, що за кожного з них готова голосувати тільки третина виборців, і близько 40% не визначилися або хочуть проголосувати за якогось третього кандидата. У грудні Байден запропонував варіант взаємного "обнулення", і обіцяв не балотуватися, якщо Трамп зробить те ж саме. Гейлі приваблива для республіканців тим, що може залучити на свій бік багато тих, хто вагається, і зайти в електоральну нішу Демпартії. Ще невідомо, хто небезпечніший для Демпартії - Трамп чи вона.
Демократи і республіканці йшли до бюджетного та інших компромісів, але 22 січня ситуацію хитнув Верховний суд, вимагаючи від штату Техас прибрати колючий дріт із берега прикордонної річки Ріо-Гранде з міркувань екології та дизайну. Після цього сталося те, чого ніхто не очікував. У прикордонних штатах почався громадський рух за повернення загороджень на місце. Губернатор Техасу республіканець Грег Еббот правильно вловив настрої своїх виборців, відправив Нацгвардію відновлювати дріт і звинуватив Байдена в порушенні конституції, а також у масовій амністії для мігрантів за кримінальні правопорушення. До 26 січня дії Еббота підтримувала вже влада в 11 південних штатів.
Багато республіканців правильно зрозуміли, що вітер різко і несподівано подув у їхні вітрила і нерозумно цим не скористатися. Трамп, як неформальний лідер партії, цього дня кинув клич "Жодних компромісів", а Майк Джонсон заявив дипломатичніше: доки в Сенаті не знайдуть компроміс, то він нічого не поставить на голосування в Палаті представників. Демократи зрозуміли, що з колючим дротом дали маху, і близький до них телеканал CNN повідомив 27 січня про початок переговорів між партіями.
До виборів у США можуть статися й інші несподіванки, що призводить до сум'яття не тільки багатьох в Україні, а й "чекістів". Склалася ситуація, коли "чекісти" нарешті не знають, на кого їм ставити на виборах у США. "Чекістам" гірше, ніж українцям, оскільки вони хочуть реально брати участь у голосуванні в США.
Сергій Климовський - український історик і блогер, кандидат історичних наук, відомий археолог. Довгий час займався розкопками на території української столиці. Є творцем київського громадського музею "Замкова Гора". У блозі на своїй сторінці у Facebook аналізує питання політики, геополітики, російсько-української війни.