До виборів у США можна уникнути найгіршого: коли закінчиться війна

Війна в Україні та вибори у США / Колаж: Главред, фото: скріншот YouTube, УНІАН

У міру сил варто особливо підтримувати армію. Ось тут жодних пауз допускати не можна.

Якось багато стало реплік на тему "все пропало". І якось мало інформації про війну. Фокус розмивається потоком трешу, який не можна сприйняти інакше, ніж форматування електорального поля і розігрів перед виборами (хоча для них не проглядається підстав).

Тому.

1. Зараз такий період (він, у принципі, завжди такий, але зараз особливо), коли про війну варто читати/слухати фахівців. Тому я про війну не пишу, а читаю Костянтина Машовця, і всім раджу. З того, що можна позначити публічно, у Кості, на мій погляд, найкращі огляди.

Також у міру сил варто особливо підтримувати армію. Ось тут жодних пауз допускати не можна. У всіх уже хтось воює або відновлюється, уже є якісь відпрацьовані форми. Ось їх варто практикувати, це зараз вкрай важливо.

Усі, хто хоче бачити - бачать, як важко на різних ділянках фронту. Війна нікуди не поділася, хоча через черговий виток рутинізації відходить на другий план.

2. Глибоко аналізувати політичні розклади тимчасово немає сенсу. Можна робити ставки, а потім розгорнуто обґрунтовувати, чому вони (не) зіграли.

На фінішну пряму виходять вибори в США, результати яких один спектр сценаріїв виключать, а інший спектр виведуть на перший план.

Багато пишуть про те, що Трамп вирівняв ситуацію і випереджає Гарріс. Але попереду десять днів апогею кампанії. Лідеру забігу на 100 метрів може потрапити в око муха, що вплине на підсумок.

Також я залишаюся при думці, що РФ грає на рівність результатів і розкол, аж до невизнання підсумків виборів одним з учасників. Зважаючи на це, в найближчі днів десять Кремль може застосувати якісь заготовки, виходячи зі своїх уявлень про їхній вплив на результат.

Позиція і заяви США останніми тижнями у багатьох в Україні викликають, м'яко кажучи, здивування. Виглядає так, немов будь-які важливі рішення щодо України в Білому домі розцінюються як несвоєчасні з точки зору виборчих перегонів. Це провокує цілком очевидні емоції, але зараз емоції - поганий порадник і помічник.

3. Подієвий ряд зараз наповнений якоюсь половинчастістю, якщо можна так висловитися.

БРІКС пройшов краще, ніж хотілося б нам, але гірше, ніж очікували в Кремлі. Остаточне перетворення генсека ООН на ручну болонку Путіна виглядає відштовхуюче, але не компенсує відсутності завзяття з боку ключових країн в інтересах Москви.

До саміту Кремль не вирішив жодного завдання (Курськ, згортання нашої оборони по Осколу, вихід на кордон Дніпропетровської області). Упевнений, що це частково вплинуло на атмосферу.

Хоча БРІКС - це серйозний майданчик із погляду китайської концепції "безполюсного світу", де формально всі рівні і немає гегемона (-нів).

У Молдові пройшло гірше, ніж очікувалося, але ще нічого не закінчилося.

У Грузії все на низькому старті. Опитування створюють завищені очікування в опозиції, а результат, який пред'являть, може помітно відрізнятися. Що призведе до загострення.

В Україні на перший план різко полізли невійськові теми у зв'язку з прокурорами-інвалідами, черговими королями кешу з ТЦК і їм подібними. Почастішали дивненькі заяви і дії політиків.

Загалом багато швидкоплинного, ілюзорного і такого, що відволікає від суті.

4 А суть у тому, що до виборів у США можна уникнути найгіршого (і Україна з цим непогано справляється), але після них нічого не закінчиться. Зате можуть повною мірою проявитися виклики, яких немає зараз. А саме - виклики підготовки вимушених, але вкрай непопулярних рішень.

Це стосується не тільки можливих умов припинення вогню. Це стосується неминучого скорочення інфраструктури (культурної, соціальної, освітньої тощо) через відсутність людей і грошей.

Тому зараз особисто я витрачаю значно більше часу на інвентаризацію внутрішніх ризиків, які прямо впливають на обороноздатність. Особливо злить, що частина цих ризиків спровокована невчасними сплесками активності, а-ля заборона російської мови на перервах. Через це наростає глухе роздратування.

Не дратувати людей без причини і по дурості - вже великий внесок в оборону. Це стосується всіх учасників політичного процесу, у т.ч. - і медіа.

Хто такий Олексій Копитько

Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.

Джерело

Новини заразКонтакти