Ми (всі європейці, включно з екс-СРСР) звикли жити у дуже комфортній по суті європейській бульбашці. Локально - з розвалу СРСР. А насправді - з 1945 року.
У порівнянні з усім попереднім досвідом європейської історії НДР, Угорщина, Чехословаччина, війни на Балканах, крах соціалістичного табору, навіть анексія Криму і війна на Донбасі - майже непомітні ексцеси.
Ця доба європейського миру закінчилася 2022. А вихід з зони комфорту насправді це дуже травматичний досвід. Який дається нелегко. Звідси - купа апокаліптичних і відверто шизофренічних концепцій "кінця цивілізації" і "кінця Європи". Привіт, Освальд Шпенглер.
Насправді питання полягая є в наступному: доба довгого (відносно) миру - це було виключення, і далі вся європейська і світова історія піде "як і було" АБО поточне загострення - це флешбек "жахливого минулого", і з часом все повернеться до нової норми більш стабільного і мирного світу?
І відповіді зараз нема. А той хто каже, що знає правильну відповідь - бреше або собі, або вам.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.