При оцінці китайської політики (у т.ч. і щодо росії з Україною), я би виходив із того, що ми все ж маємо справу із тисячолітньою цивілізацією з власними традиціями і підходами, які формувалися теж дуже довго. У нас звикли з інтерсом читати знамениті "стратагеми" ледь не як анекдот, не усвідомлюючи до кінця, що це цілком реальний підхід, реальний спосіб мислення, у якому хитрість - основна чеснота. Надурив когось - молодець, одержав більше доходу - ще раз молодець. Тому очікувати прямолінійних ходів від представників цивілізації, яка тисячоліттями займалася розбудовою складних та хитрих ходів, я би не став.
Як на мене, то головне, що треба розуміти: Китай вважає росію "молодшим партнером", який все виразніше перевторюється на колонію та сировинний придаток. Іронічно, що у такій ролі сам Китай виступав для росіян понад сторіччя тому. Китай цілком влаштовує ізоляція путінського режиму. Ізоляція, але не розпад та загибель, від якої вигоди для Китаю можуть зменшитися. А вигода - це найважливіше. Те, що Китай активніше почав включатися у процес, як на мене, має свідчити про те, що загроза розпаду та загибелі путінського режиму для них зараз може видаватися цілком реальною. Отже, режим путіна треба підтримати, аби він не зазнав краху. Але зробити це так, аби мінімізувати ризики для себе.
Тобто, не зазнати потенційних втрат від санкцій. Витік інформації про те, що Китай готується давати росії зброю, мав показати кремль не дуже надійним союзником. Це не означає, що Китай відмовиться від підтримки режиму, але робитиме це набагато більш приховано. У будь-якому випадку, вони будуть дуже ретельно зважувати усі ризики і вигоди для себе, а якщо будуть щось давати росії, то будуть намагатися надурити всіх, максимально усе приховувати та мінімізовувати ризики. Тому жодного "ленд-лізу" від Китаю я би не чекав, але якісь механізми підтримати стрімко банкрутуючий режим путіна вони цілком можуть шукати. Механізми, розраховані на хитрість.