На тлі зростання ударів по стратегічних об'єктах на території Росії все більш актуальним стає питання їхнього впливу не тільки на військовий потенціал, а й на економіку та логістичні ланцюги країни. Військовий аналітик і колишній радник міністра оборони України Олексій Копитько аналізує наслідки атак на Московський НПЗ та інші паливні об'єкти РФ, оцінюючи їх значення для забезпечення армії та внутрішнього ринку пального. Публікуємо думку автора мовою оригіналу.
Добрі дрони СБУ, СБС, ССО, ГУР за участю ракетних військ і артилерії нанесли візит на Московський НПЗ. Це досить великий (до 12 млн тонн переробки на рік) завод, який за останні 10 років пройшов суттєву модернізацію.
Якби це була не Москва, то варто було б заглибитися в технічні характеристики, оцінку частки на ринку палива столиці РФ тощо.
Однак, тут інше.
По-перше, візит здійснено у вдалий момент – 1) у день початку роботи Ж7 у Франції; 2) після варварської атаки Росії на Лавру та інші цивільні об’єкти в Україні. Контраст максимальний.
Можна міркувати, чи є це відповіддю на російську атаку, чи ні, а просто хорошою операцією – це не має значення. Сприймається як вдала відповідь, що показує, хто проти кого/чого і за що воює.
По-друге, це другий візит на МНПЗ за місяць. Попередній був 17 травня. Тоді збитків технологічному процесу не було, тепер є. Тобто, незважаючи на всі додаткові заходи щодо посилення ППО навколо Москви, українські дрони проникають і несуть небезпеку лиходіям.
А що ж буде, коли допиляють українську балістику?
Що стосується палива: навіть якщо московський завод зруйнувати повністю, дорогі москвичі відчують це в останню чергу. Кремль кине всі сили, щоб забезпечити паливом столицю. І ось тут нюанс.
Якщо Москва почне відтягувати паливо, на тлі ажіотажу в регіонах РФ у контексті курортного сезону та жнив з’явиться більше розривів у ланцюгах поставок. Треба максимально роз'яснювати дорогим росіянам: Москва забрала не тільки ППО, а й паливо. Простоячи в чергах за бензином, надсилайте промені добра підпалювачам війни та дорогим москвичам.
Що ще важливо.
Крім Москви, сьогодні вночі були наочно охоплені турботою в.о. Крим і Краснодарський край (щодо інших регіонів РФ почекаємо на уточнення).
Тобто, це не була істерична атака, коли всі сили кинули на російську столицю заради короткострокового інформаційного ефекту. Це цілком собі робоча ніч для Сил оборони України. Рутина.
З не такого масштабного, але дуже хорошого.
У станиці Полтавська (Краснодарський край) дронами СБУ уражені ємності ВАТ «Полтавська нафтобаза». Десять днів тому в Усть-Лабінську була успішно атакована і довго горіла друга (більша) нафтобаза цієї компанії.
Нафтобаза в ст. Полтавська підключена до залізничної гілки, не дуже нова і не надто велика, там переважно горизонтальні резервуари з паливом. Але ця компанія є проміжною ланкою між (в основному) «Лукойлом» і споживачами, в т.ч. – через свою мережу заправок під брендом PNB (34 традиційних і 9 багатопаливних АЗС).
У «Полтавської нафтобази» є свій парк із близько 25 бензовозів. Наразі (особливо на півдні РФ) проблемою є не стільки фізична відсутність палива в Росії, скільки забезпечення логістики.
Випадання з налагодженої системи навіть невеликих, але справно працюючих ланок, створюватиме проблеми, зокрема, і для російського окупаційного угруповання. Тому що маневрувати паливом стає все складніше.
Тож і відпрацювання НПЗ, і послідовне випилювання нафтосховищ працюють на один результат – провокують розумову діяльність росіян і пошук відповіді на питання «а що ж відбувається?». І головне – заради чого?
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту "Флот-2017". До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.