Після зустрічі Трампа і Путіна на Алясці в публічному просторі заговорили про якийсь «дух Анкориджа» - вислів, що нагадує радянські пропагандистські штампи часів холодної війни. Російсько-ізраїльський підприємець Леонід Невзлін проводить паралель із «духом Женеви» 1955 року, коли провал переговорів теж маскували красивим формулюванням. У колонці він пояснює, з чого, на його думку, складається цей новий «аромат» пропаганди. Публікуємо текст автора.
Парфум «Дух Анкориджа»
Радянський штамп «дух Женеви» з’явився за підсумками Женевської наради глав урядів чотирьох держав (СРСР, США, Великої Британії та Франції), яка відбувалася з 18 по 23 липня 1955 року. Ні про що конкретне домовитися не вдалося, і тоді радянська пропаганда, щоб приховати провал переговорів, відчула в них якийсь невловимий, але явно привабливий «дух».
У путінській Росії нічого нового придумати не можуть. Вкрали радянський штамп і вигадали якийсь «дух Анкориджа».
Пам’ятаєте коктейль «Дух Женеви» з фільму «Москва - Петушки»? До його складу входили: парфуми «Біла бузок» (50 г), засіб від пітливості ніг (50 г), пиво «Жигулівське» (200 г) і спиртовий лак (150 г). Ну, склад такий собі, невиразний. Інша справа - «Дух Анкориджа». Це не алкогольний коктейль.
Путін і Трамп, як відомо, не з цієї сфери. Швидше так можна назвати нові парфуми. Рецепт їхнього аромату простий, як усе геніальне. Змішати запахи вечірніх памперсів Трампа та вмісту валізки Путіна, додати до них багатоденний перегар Піта Хегсета та амбре блювотних мас Медведєва, зверху скропити старечим пердежем Лаврова та непраними панчохами Герасимова, злити з запахом нервового поту переляканого вигуком боса Рубіо, смердючим запахом брудних доларів Віткоффа та дурманним опіумним ароматом солодких обіцянок Дмитрієва, все це перемішати з запахами крові, гару та бруду війни - вийде «Дух Анкориджа».
У Москві ним досі смердить, Путін регулярно обприскує себе ним, у Вашингтоні, здається, вивітрився. Але чи надовго?
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії «ЮКОС». Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.