Економічного фронту не існує і не може існувати.
Бо на екномічному фронті людина майже не ризикує втратити комфорт, здоров'я, життя через виконання своєї роботи. У порівннянні з військовими, у порівнянні зі справжнім фронтом.
Якщо вже вигадувати щось наближене до економічного фронту, то це:
1. Робота електриків, інженерів, будівельників, які ремонтурють мережі під загрозою отримати ракету і дозволяють країні працювати.
2. Робота залізничників, без яких посипався би і реальний фронт, і економічний тил. Які так само ризикують, бо є пріоритетною ціллю для ворога.
3. Робота підприємств ВПК. По тим саме причинам.
Все інше - тил. Навіть якщо хтось вважає свою роботу дуже важливою, це - лише тил. Тил на війні теж важливий. Але ризики - неспівставні. Відповідальність - неспівставна.
А намагання повісити на себе вигаданий "фронт" - це лицемірство, брехня, які викликають огиду і відразу.
Тому краще що може зробити тил - не мімікрувати під фронт, а допомогати фронту.
Юрій Богданов - блогер, аналітик, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики. Колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 2010 закінчив Київський національний економічний університет.