Економіка в період війни перетворюється на складну систему розподілу дефіцитних ресурсів.
Фармацевтичний сектор сьогодні є одним з найважливіших вузлів цієї системи.
На тлі блекаутів і проблем з опаленням доступ до ліків стає питанням навіть не здоров'я, а фізичного виживання нації.
Сьогодні ворог цілеспрямовано завдає ударів по складській інфраструктурі фармдистриб'юторів.
Це спроба розірвати логістичні ланцюжки і створити вакуум на полицях аптек.
У таких умовах будь-яка дестабілізація роздрібного сегмента зсередини країни грає на руку агресору.
Відсутність ліків від застуди або препаратів для хронічних захворювань в розпал зими - прямий шлях до глибокої гуманітарної катастрофи.
На цьому тлі дивно виглядає активність Антимонопольного комітету.
У Telegram пишуть про завершення розслідування щодо аптечних мереж всього за три місяці.
У нормальних умовах такі справи тривають роками, тому що, судячи зі структури роздрібного сегмента фармринку, потрібно вивчити роботу сотень юридичних осіб.
А настільки аномальний поспіх наштовхує на думку, що метою є не захист конкуренції, а банальний переділ ринку на користь великих фармацевтичних виробників.
Крім того, аптечні мережі постійно стикаються з адміністративним тиском і перевірками з боку різних держструктур.
Згадаймо перші місяці повномасштабної війни і ситуацію на ринку палива навесні 2022 року.
Тоді держава спробувала застосувати жорсткий адміністративний тиск і цінове регулювання щодо мереж АЗС.
Чиновники не захотіли враховувати, що логістика подорожчала в рази через зруйновані нафтобази і зміни маршрутів поставок.
Результат виявився плачевним: заправки спорожніли, логістика країни завмерла, а економіка отримала найважчий удар.
Замість того щоб дати ринку адаптуватися до нових витрат, його спробували зарегулювати до смерті.
У підсумку ціни все одно зросли, але тільки після того, як країна пережила принизливий період дефіциту і черг.
Сьогодні аптеки є такою ж критичною інфраструктурою, як енергетика, "Нова пошта" або супермаркети.
Якщо чиновники доможуться скорочення їх кількості, постраждає насамперед пересічний українець.
В умовах війни торгові точки з ліками це де-факто державна безпека.
Тому кожному чиновнику потрібно серйозно задуматися над наслідками своїх дій, оскільки переділ бізнесу під прикриттям війни призводить до руйнування соціальної стабільності.
Нам потрібна модель підтримки критичної інфраструктури, а не її адміністративне задушення.
Будь-яке рішення в цьому секторі має проходити через призму соціальної безпеки, а не бізнес-апетитів фармацевтичних гігантів.
В іншому випадку ми отримаємо гуманітарну катастрофу, створену власними руками під прикриттям благих намірів.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.