Телеграм-канали пишуть, і навіть начальник Луганської Військової адміністрації Гайдай підтверджує, що ЗСУ взяли під контроль дорогу між Сватовим і Кремінною. Але карти поки цього не показують, а Генштаб ЗСУ - не підтверджує. Тому я поки остерігаюся радіти. В іншому ситуація більш менш стабільна і ніяких проривів з обох сторін поки не фіксується.
Президент Німеччини Штайнмаєр виступив з хорошою промовою, в якій закликав німців згуртуватися, набратися мужності і проявити стійкість. Попереду випробування. Росія більше не партнер, а зовсім навіть навпаки. Давайте зміцнювати бундесвер, допомагати Україні і терпіти позбавлення на шляху до перемоги. Молодець, чо. Знай наших.
Це була відповідь всім тим в Москві (і не тільки), хто нетерпляче чекає, коли Німеччина зокрема, і Європа в цілому здуються, перестануть допомагати Україні, і почнуть жалібно просити у Путіна трошки газу. Мені здається, що зараз Європа від цього ще далі, ніж вона була на початку "блискучої путінської многоходовочки".
До речі, куди пропала ця чудова вербальна конструкція про "блискучі путінські многоходовочки" і про те, що "Путін знову всіх переграв"? Подружжя якось більше не чути... я навіть скучив…
Так, ще, зовсім забув сказати: судячи з опублікованої статистики за третій квартал - економіка Німеччини зростає. Трохи, всього на 0,3%, але зростає. Це стало несподіванкою для багатьох фахівців. А економіка США взагалі зросла на 2,6%. Це при таких-то цінах на енергоносії! Все ж коли частка праці та інтелекту в ВВП така висока, як в Німеччині і США, то високі ціни на сировину не грають такої ролі як у сировинних придатків. Навіть якщо це сировинний придаток Китаю, наприклад.
А що ж свята "окрема цивілізація" Русь? Вона, напевно, росте як на дріжджах з такими цінами на нафту і газ? Як ні? Що ви говорите? - (мінус) 4,1% за другий квартал (за третій поки даних немає), і прогноз ЦБ за рік в цілому - (мінус) 3-3,5%? Як таке можливо? Адже ембарго на нафту вступить тільки в грудні! Чому ж все так погано? Путін же говорив, що санкції не діють! Знову брехав? Печалька…
Особливо вразливим росіянам раджу написати на папірці великими літерами: "Все йде за планом". І медитувати дивлячись на цей напис. Для більшого ефекту рекомендую включити однойменну пісню Єгора Лєтова.
Це ж я раджу зробити і Рамзану Ахматовичу Кадирову. А то він тут знову рознервувався і знову погнав бочку на якогось путінського фельдмаршала Лапіна. Той прогавив прорив української ДРГ десь під Кремінною і довелося віддуватися другій лінії оборони. А там стоять, як ми знаємо, кадирівські тіктокери. А так вони не домовлялися. Тіктокери там стоять не для того, щоб воювати. Вони стоять для того, щоб стріляти в спини російським солдатам, якщо вони погано воюють. А тут бач воно як вийшло! Нештатно! Ось Рамзан Ахматович і занервував.
Кадиров прекрасно розуміє, що в сучасній Росії авторитет і влада прямо пропорційні кількості багнетів, які ти контролюєш. І втрачати ці багнети в якійсь чужій, безглуздій війні він не збирається. Нехай якраз його найлютіший ворог - російська армія втрачає своїх солдатів. І від цього стане слабкішою. І коли настане потрібний момент, у нього всі солдатики будуть цілі, а у росіян - ні. І тоді питання про владу будуть вирішені так як потрібно Кадирову, а не росіянам... тому Лапін повинен своїх солдатів гнати на забій, а не підставляти кадировських джигітів під удари ЗСУ.
Загалом ця війна - прямо подарунок Кадирову. Здійснення мрій. Найголовніше зараз - мінімізувати свої втрати. І нехай ця війна триватиме роками. І нехай якомога більше російських солдатів в ній загине. Наприкінці цієї війни влада сама впаде до нього в руки. Через брак інших серйозних претендентів.
Загалом путінські генерали виконують цей кадировський план. Але ось якийсь Лапін не крокує в ногу з усіма. Мабуть, солдат, стервець, шкодує. І тому цей Лапін вже вдруге потрапляє під вогонь кадировської критики.
Схоже, що заодно з Кадировим і Пригожин зі своїми "вагнерівцями". Разом вони і складають ту силу, яка буде правити Росією після Путіна. І Путін живий і здоровий лише до тих пір, поки ця солодка парочка не відчує, що вона стала сильнішою за армію. Як тільки це станеться (а це рано чи пізно має статися з таким способом ведення війни), так вони відразу в руки табакерку з шарфом і миттю в приймальню Путіна.
Так що не турбуйтеся, Рамзане Ахматовичу! У вас, як і у вашого партнера Євгена Вікторовича, все йде за планом. На відміну від Путіна і Шойгу. Хоча їм, здається, так не здається…
Втім, це все ваша внутрішня кухня. Нас це не стосується. Наше діло - правильне. Ворог (тобто ви) - буде розбитий. А перемога буде за нами.
Слава Україні!