Путінський шантаж НАТО і США очікувано провалився. Це фактично визнав навіть Пєсков, який назвав переговори "невдалими". З самого початку було очевидно, що російська влада буде послана подалі з їхніми смішними ультиматумами. На що вони розраховували?
Ті, хто дивується цьому, просто не розуміють, як формується політичний курс Росії. Путін давно не адекватний, живе в замкнутому світі, де виключена будь-яка критика, спілкується тільки з відданими холуями, від них же отримує інформацію. Економіка, соціальні питання, внутрішня політика - йому шалено нудні. Цікавить його тільки підліткові ігри на "світовій шахівниці" у війнушку, солдатиків, ракети, ультиматуми, переговори і власна безпека, забезпечення якої він пов'язує з успіхом в цих іграх.
Читати такожБлеф Путіна або повтор 1943 року: чому Росія відклала наступ на Україну до весниПутін хоче увійти в історію як найсильніший правитель свого часу, творець третього російського Рейху (після Романовського і радянського). Для цього, як він вважає, необхідно захопити Україну, завершити приєднання Білорусі, зробити своїми повними сателітами колишні радянські республіки, поставити на коліна Європу.
Путін вважає, що давно б зміг домогтися цього, якби не американці, які всіляко перешкоджають реалізації його історичної місії і, взагалі, точать на нього ножі (так само приблизно інший диктатор-безумець ставився до євреїв). Періодично в його вільну від гальм голову приходять божевільні ідеї, як змусити "підступного американського ворога" відступити. А все холуйское оточення приймає будь-яку його дилетанську ініціативу на ура, аплодує будь-якій дурниці і підстрибом біжить її реалізовувати.
(Багато з них все прекрасно розуміють. Однак не показують цього. Адже головне завдання чиновника при диктатурі - догодити господареві. Від цього залежить кар'єра і добробут. Тому путінські поплічники воліють за заповітами Петра перед обличчям начальства "мати вигляд лихий і придуркуватий").
- Давайте, налякаємо Захід нашою потужною надзброєю!
МЗС, Міністерство оборони, ФСБ, АП, Пєсков з Ернстом відразу беруть під козирок. Хто мультики малює, хто дезу по західних ЗМІ розкидає, хто випробування ще радянського ракетного барахла проводить.
- Ех, не спрацювало, не налякався "проклятий Захід".
- Нічого, ми у них внутрішньополітичну ситуацію дестабілізуємо, їм тоді не до нас буде.
Знову команда - " всі в обойму!" від спецслужб до пропагандистів.
Теж не виходить.
- А тоді так. Вони бояться війни, а нам [байдуже] (неценз.) (в рай же потрапимо), давайте їх війною шантажувати. А для початку підведемо війська до українських кордонів.
- Ага, злякалися, заметушилися.
- Гей, Лавров, у мене ідея. Напиши їм ультиматум, оформлений як проект договору, на наших, зрозуміло умовах.
Лавров (матюкаючись про себе):
- Геніально, Володимире Володимировичу, так і зробимо.
У МЗС, звичайно, передбачали повне фіаско, але сперечатися з божевільним диктатором - собі дорожче.
І так у всьому.
Корабель, яким рулить навіжений капітан, приречений.