МЗС України повідомило про обговорення з Євросоюзом початку військово-навчальної місії ЄС в Україні.
Вплив Путіна в Європі падає, і епоха Меркель закінчується. Європа нарешті розуміє, що якщо вони зараз відвернуться від України, то завтра їм доведеться платити за транзит своїх товарів і вантажів через територію України. Адже Великобританія разом з англо-саксонським клубом (США, Канада, Австралія) всіма силами простягають ідеї Тримор'я. А в України є на цьому шляху первинний етап - Балтійсько-Чорноморський союз, він же Люблінський трикутник.
Країни, які дали згоду на створення місії - в основному ті, які межують з Україною. Тому, якщо вже гальмувань з боку Меркель не буде через факти, які спливають про лобіювання нею інтересів Росії в Європі, зараз Європа появою цієї місії дуже поспішає "застовпити" місце в Україні.
Вони розуміють, що найболючіше місце України - Донбас і Крим. Тому Європа вважає, що нам можна допомогти у формуванні та тренуванні збройних сил для протистояння. Швидше за все, це потягне за собою ще й надання військово-технічної допомоги ЗСУ.
У той же час Європа прекрасно розуміє, що для того, щоб Україна не стала противагою ЄС (адже Меркель, за великим рахунком, вела політику відчуження), їй потрібно постаратися повернути лояльність України. Для України ця ситуація вигідна, тому що з нашою економічною ситуацією ми не можемо навіть дозволити собі масштабну програму з переозброєння армії і збираємо по крихтах те, що нам дають, не проявляючи особливої ініціативи.
Хоча в України є цілий ряд програм для всіх видів Збройних Сил - беріть та навчайте (що, власне, вже роблять британські, канадські та американські інструктори). Тому що в ЗСУ є величезна проблема - плинність кадрів. І коли батальйон, наприклад, на Яворівському полігоні спочатку проходить навчання у британських інструкторів, а через рік приходить знову, то замість підвищення кваліфікації навчання доводиться починати з нуля, тому що 80-90% особового складу оновилося. Тому є необхідність у постійному перебуванні іноземних місій в Україні.
Подальші взаємини України з Європою (а разом з цим - і перегляд і пом'якшення позиції представників Євросоюзу щодо вступу України в НАТО), залежатимуть від нашої поведінки. Хоча труднощі все ж можливі - зокрема, прем'єр Угорщини Віктор Орбан заявив про те, що Угорщина стоятиме до останнього на шляху України до НАТО.
Так чи інакше, для Москви поява чергової місії в Україні буде "ударом у спину". Адже чим сильніші українські Збройні Сили, тим менше шансів у Росії тиснути на Україну в плані виконання "Мінська". Тому що Мінські угоди - це геополітичне, стратегічне завдання, яке намагається вирішити Путін. Якщо йому це вдасться, то він фактично стане королем на пострадянському просторі, або ж буде ніким.
Читати такожЯк Німеччина зізналася, що вона військовий союзник РосіїВідповідно, Росія буде намагатися максимально нашкодити. Але найбільша складність для неї в тому, що крім Донбасу їй це більше зробити ніде. А це означає, що Україна може отримати чергову хвилю загострення у вигляді збільшення кількості обстрілів.
І в цьому зв'язку диявол криється в деталях. Адже коли Головнокомандувач ЗСУ Залужний заявляв про те, що командири можуть приймати рішення про відкриття вогню у відповідь, всі закричали "ура" і ніхто не помітив уточнення про "наявні засоби". А оскільки у нас на передовій тільки стрілецька зброя, ми з Росією, як слон і моська. Тому що поки ми відстрілюємося автоматами і великокаліберними кулеметами, противник викочує артилерію і міномети.
Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт, спеціально для Главреда.