Відверто дратують наші переможні релізи у ЗМІ про мирний саміт у Саудівській Аравії. «Росію не запросили і вона програла». Так її і на війну не запрошували, вона без запрошення розпочала...
Насправді ніяких результатів саміту нема. Більше того, їх у принципі не могло бути!
Збираються майже сорок країн, серед яких таки економічні і політичні важковаговики як США, Китай, Індія, Саудівська Аравія, провідні європейські країни, а також країни, про які знають лише фахові географи або мандрівники, як от Союз Коморських островів. У всіх свої уподобання, інтереси, плани.
Про що спільне може домовитися таке строкате зібрання та ще й з першого разу? Звісно, ні про що. Та й наміру такого не проглядалося.
Тоді це було абсолютно безглузде збіговисько, як пишуть у недоімперії? Зовсім ні.
Насправді там представники двох протилежних таборів намацували практичну можливість припинення бойових дій в Україні. Бо війна у Європі, яка залишається політично і економічно впливовим центром у світі, дуже непокоїть всіх — і колективний Схід, і колективний Захід. Тим більше, що в ній безпосередньо бере участь ядерна країна, а їй опосередковано, у вигляді допомоги Україні, протистоять ще декілька ядерних держав.
Ситуація вибухонебезпечна в прямому сенсі. А переважна більшість країн все ж таки хочуть торгувати, а не воювати.
Фактично у Джидді зібралися представники країн, які впливають на Росію, а також тих, хто впливає на Україну. І в діалогах вони з’ясовували, наскільки ці впливи дієві, і де ті зони компромісу між недоімперією і Україною, де ці впливи працюють.
Зараз світ бачить практично нерухому лінію боєзіткнень в Україні. І у колективного Заходу, якій здебільшого на боці України, і у колективного Сходу, якій симпатизує Росії, зараз є велика спокуса якось зафіксувати цю лінію хоча б на декілька років. А далі видно буде.
Росію не звали на цей форум тому, що вона згодна на заморозку бойових дій. Нащо тоді зайвий раз вислухати маячню лаврових про те, що РФ в Україні захищається проти агресії НАТО і відстоює принципи ООН?
Поки що не зовсім згодна на заморозку Україна. Але ми ж пам’ятаємо, як Трамп готовий вирішити цю проблему: просто перестати постачати нам зброю. А що у Трампа на язиці, то у системних політиків в голові.
Безумовно, контакти між основними учасниками саміту у Джидді продовжаться у робочому порядку. І на наступній подібній зустрічі результати у вигляді спільної заяви щодо припинення війни в Україні цілком імовірні. Не факт, що ця заява нам сподобається. Тому що в ній поруч зі співами про всіляку повагу всілякої цілісності може бути і вимога заморожування лінії фронту. А також готовність підписантів застосувати свої впливи на реалізацію цієї заяви.
Зрада? Безумовно! Але хто зраджує? Штати? Китай? Німеччина? Індія? А може, все ж таки Союз Коморських Островів? До речі, таки форуми для того і збираються, щоб сховатися за колективною безвідповідальністю.
Те, що я описав — це неминучість? Ні, це сценарій з великої вірогідністю. Але поламати його можуть лише українські успіхи на фронті. Час ще є, але він стрімко спливає.
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.