Росія дуже показово закидує українську енергетику ракетами. Нарочито відверто зізнається в тероризмі. Малює картини апокаліпсиса і потім вустами карликового алкоголіка Мєдвєдєва заявляє, що ракет вистачить надовго.
Таке враження, що Росія намагається справити враження.
Це нагадує поведінку людини, яка показово витрачає кошти. Розкидується грошима, влаштовуючи гучні вечірки. Літає на гвинтокрилі. Організовує польоти аналітиків на свої підприємства приватними літаками. Тощо.
Це зазвичай означає лише одне. Насправді грошей немає. Насправді витрачаються не свої кошти. Насправді мета заробити, побудувати фінансову піраміду, провернути фінансову аферу.
І саме так виглядає зараз Росія. Дуже стійке відчуття, що саме так виглядає Кремль.
Чи означає це, що у Росії ось-ось закінчаться ракети? Не обов'язково. Але це означає, що у Росії закінчується час. І вони зі штанців вистрибують, намагаючись примусити Україну до перемовин.
Чому? Може бути будь-що. Чи військова машина напружується з останніх сил. Чи Путін усвідомлює ефект нафтових санкцій, включно із стелею на ціну, які запрацюють із 5 грудня. Чи дійсно ракет не так і багато. А може товариш Сі дав Путіну обмежений час, щоб покінчити із війною.
Це означає, що вони продовжать. І темні дні повторяться. Ще більше емоцій. Ще більше істерики. Ще більше дискомфортних холодних вечорів і ночей. Але це означає, що кожен такий постріл ракет наближає Росію до поразки. Він наближає не бажану для Путіна капітуляцію України, а капітуляцію самого Путіна.
І Путін це знає. І годинник тікає. Тікає в холодному самотньому бункері…