І ще трохи про новий пропагандистський тренд: інтерв'ю з окупантом "Через два тижні я став розуміти, що бойові дії ведуться тільки на території України", презентація книги окупанта "ZOV"...
Притому це не якийсь неприкаяний призовник, не інтелігент, що не розуміє нічого в тому, що відбувається. Це цілком собі досвідчений 33-річний десантник, що відвоював 2 місяці на фронті (ті найгарячіші березень і квітень-місяці, коли Україна щодня втрачала шматок території і сотні життів), який отримав за це гроші (і мародерку, природно), після чого звільнився «за станом здоров'я». А чого ж не звільнитися - до травня армія окупантів вже благополучно застрягла, перспективи стали зрозумілі, основним заняттям стали не вбивства і тортури мирняка паралельно з мародеркою, а обкопування і відгрібання від ЗСУ. В таких умовах Філатьєв воювати не підписувався, так що спокійно пішов писати книгу і витрачати награбоване.
Здається, вони реально розраховують, що всі повірять: матеріалу на книгу набрати за 2 місяці цього типу розуму вистачило, але при цьому 2 тижні не вистачало мізків зрозуміти, що він – на території чужої суверенної країни. Не в Росії "обороняється від НАТО", навіть не "відстоює незалежність республік Донбасу". А тупо топче чужу землю, вбиває чужих громадян просто так. Не здогадався ось так відразу, "все не так однозначно" було? Ну так, а як же.
Судячи з усього, це друга частина все того ж «марлезонського балету» з виправдувальною пропагандистською кампанією: те, що було розпочато через Марину «росіяни не можуть нести відповідальність» Овсянникову. Тільки там йшлося про всі громадянські 142 мільйони. А тут вже не соромлячись просувають виправдання військового злочинця, який 2 місяці вбивав українців. Адже він же потім визнав, що не розібрався? Так за що ж його переслідувати, звинувачувати, карати?
Як ми бачимо, частина російської еліти, ті самі ліберальні "хороші росіяни", вкрай незадоволені, що розриваються зв'язки із Заходом, що вони втрачають мобільність, втрачають власність, втрачають заробіток... Але ж це ще не дійшло до трибуналів. Йде накопичення свідоцтв. І все - ясно, що не на користь окупантів.
До речі, досить імовірно, що і ганебна історія з Amnesty International зі спробою зрівняти дії ЗСУ і окупаційної армії теж була спрямована на зняття хоча б частини провини з Росії, «не все так однозначно», «злочини скоювали обидві армії». Не вийшло, довелося під тиском усього світу відкотити доповідь до стадії «повторного збору інформації».
А в процес включили "Дождь" і першу (але явно не останню – як піде) книгу з враженнями окупанта. Старанно створюють враження у світової аудиторії, що, звичайно, були якісь злочини, але це просто солдати не зрозуміли, не зорієнтувалися, їх дезінформували... Коротше, винен тільки особисто Путін, всі інші – теж жертви, як і українці.
І це дійсно небезпечна тенденція: адже ось ці «хороші росіяни», що підключилися до пропаганди, мають величезні ресурси, масу можливостей: той же реанімований «Дождь», ще купа ЗМІ, чимала армія журналістів... І всі вони займуться створенням образу "безвинно обмовленого російського солдата / чиновника / цивільного".
Світ буде бачити війну не нашими очима, а очима російських ЗМІ, нехай і опозиційних. Ось у чому головна небезпека.