На тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем та Іраном дедалі важливішою стає позиція ключових держав Близького Сходу, від якої залежить подальший баланс сил у регіоні. Політичний аналітик Олексій Кущ пояснює, чому саме Саудівська Аравія може визначити, чи переросте протистояння у більш масштабну війну, а також які геополітичні альянси формуються навколо цього конфлікту. Більш детально про можливі сценарії розвитку подій — у колонці автора.
Позиція Саудівської Аравії в контексті нинішньої війни з Іраном є однією з ключових.
Саудівська Аравія — найбільша країна Аравійського півострова як за площею, так і за чисельністю населення (35 млн).
Серед монархій Перської затоки у саудівців найбільша армія.
За обсягом інвестицій в армію королівство входить до топ-10 країн світу.
Для Ізраїлю вкрай важливо включити Саудівську Аравію до складу авраамічних угод.
І продовжити вісь Ізраїль - Саудівська Аравія з перспективою виходу на Індію.
Якщо Саудівська Аравія не буде воювати з Іраном, то відмовляться і всі інші монархії Перської затоки.
У контексті оборони Саудівська Аравія останнім часом зробила крен у бік ядерного Пакистану, уклавши з ним оборонну угоду.
Але Пакистан, швидше за все, воювати з Іраном не буде, оскільки мусульманська умма в цій країні категорично проти участі у війні на боці Ізраїлю.
З іншого боку, за посередництва Китаю кілька років тому Саудівська Аравія відновила дипломатичні відносини з Іраном.
Сухопутна армія саудівців зазнавала невдач навіть у боях з єменськими шиїтами.
Це «паркетна армія»: багато дорогої зброї, але немає систем її інтегрованого застосування.
Загалом, у Ізраїлю зараз є лише один шанс продовжити війну з Іраном — залучити до неї саудівців.
Тим більше, зараз триває прихована битва за Ірак.
Він може стати проіранським у результаті посилення шиїтських угруповань або антиіранським, у результаті посилення сунітів за підтримки Сирії в рамках загального Халіфатського проекту.
Тоді знову виходить класична модель проксі-війн: Ізраїль (технології та зброя) — Саудівська Аравія (гроші) — Сирія («піхота на землі»).
Сирія, взагалі, може двічі «продати» свою «піхоту на землі»: Катару і Туреччині; і Саудівській Аравії, і Ізраїлю.
Вся ця гра для Ізраїлю, звичайно, як гра з вогнем у пороховому погребі.
Сунітська вісь, що формується, у будь-який момент може повернути «багнети» проти Ізраїлю.
Поки Сирія Аш-Шараа міцно «прив’язана» лише до Туреччини та Катару, хоча не проти повоювати й розширити свій халіфатський проект за саудівські гроші та за допомогою ізраїльської зброї.
Загалом, якщо Ізраїль найближчим часом не залучить Саудівську Аравію до війни, він може отримати вихід США з війни та шиїтський синтез Ірану й Іраку, при тому що монархії Перської затоки почнуть миритися з Іраном за посередництва Китаю.
Воювати з Америкою та Ізраїлем або миритися за допомогою Китаю — такий вибір стоїть перед королівською родиною саудівців.
Олексій Кущ - фінансовий аналітик, економічний експерт. Живе у Києві, працює в Аналітичному центрі "Об'єднана Україна". Автор аналітичних публікацій, активно веде блог на своїй сторінці у Facebook. Колишній радник президента Асоціації українських банків.