Підконтрольні агресору медіа, такі як «телеканал «Крим-24» останніми днями розпочали активну «рекламну компанію», злочинно закликаючи кримчан вступати до так званих «добровольчих іменних підрозділів» російської армії. Раніше фейковий «голова Криму» Сергій Аксьонов заявив, що нібито у бойових діях проти України беруть участь «близько 1200 кримських добровольців».
Насправді так звані «іменні підрозділи» нібито «на добровольчій основі» почали формуватися агресором у регіонах самої Росії з травня 2022 року, коли війна проти України явно переросла у затяжну операцію, яка постійно вимагає від загарбників на нове «гарматне м’ясо». Особливістю «іменних підрозділів» агресору стало як їх формування лише на рівні суб’єктів федерацій і найчастіше – за етнічною ознакою, так й те, що частина забезпечення такого батальйону чи роти покладалася Кремлем на обласний чи республіканський бюджет.
Найголовнішим «мотиватором» вступу до «іменного батальйону» заявлялася виплата новобранцю «підйомних», саме з регіонального бюджету, від 150 до 300 тисяч рублів. В окремих регіонах агресора «іменинникам» також обіцяли «щоквартальні доплати» від регіону, а також «регіональну надбавку» до федеральної виплати з нагоди загибелі чи поранення. Щодо інших питань солдати «іменних батальйонів» як мінімум формально мають статус звичайних російських військовослужбовців-контрактників, вони проходять через військкомати та «злагодження» на полігонах.
Втім, з одного боку, такі «золоті гори» не змогли масово мотивувати новобранців йти у військкомати, і найбільші регіони агресору за три місяці «збору іменинників» не можуть похвалитися зібраними «іменними підрозділами» понад 500 осіб. З іншого боку, обіцяні «регіональні доплати» солдати агресора часто не отримують і досить очевидно, що вони нічим і ніяк, наприклад для родичів загиблого «іменинника», не зафіксовані та не гарантовані.
Створення агресором «іменних батальйонів» може мати на меті не лише «альтернативу» масової мобілізації, а й формування військових структур «подвійного контролю», підпорядкованих не лише військовим, але й кремлівській адміністрації через регіональних губернаторів.
Кремль панічно боїться «перевороту російських генералів», який, на думку низки ключових постатей путінського режиму, неминучий у разі «відкритої мобілізації». При цьому побоювання Кремля викликають і «пригріта» Шойгу в Генштабі агресора група «вихідців з 58-ї армії», так й їх «відсунуті» кілька років тому «конкуренти».
Крім того, «регіональні засоби фінансування» таких «іменних частин», які ніким не враховуються і не передбачені законодавством агресора, стають унікальною годівницею і багатомільйонним «ноу-хау» для російських чиновників.
Втім, в окупованих Криму та Севастополі пропагандистська компанія з «іменних підрозділів» відносно довго не велася, що має низку причин. По-перше, окупанти вже навесні 2022 року з’ясували, що абсолютна більшість кримчан як мінімум «не палають бажанням» помирати за інтереси агресора, і що фейкові «кримські козаки» а також «ветерани самооборони» придатні в кращому разі до афер з розкраданням «гуманітарної допомоги» в тилу російських загарбників.
Тому озвучена Аксьоновим цифра у 1200 осіб, якщо вона взагалі «не взята зі стелі», може відноситись до «кримських контрактників», яких після злочинного призову до армії агресора переводять «на контракт», часто автоматично.
По-друге, окупаційні «бюджети» Криму та Севастополя наразі є, за умов знищення агресором на півострові ринкової економіки та «управлінської та фінансової майстерності» загарбників, на три чверті «дотаційними з федерального бюджету». У таких умовах і Аксьонов, і фейковий «губернатор» Севастополя Розвожаєв можуть обіцяти хіба що «перейменувати на честь загиблого героя вулицю», але «регіональних грошей» на похорон їм не те що взяти, а й пообіцяти фізично ні звідки.
Втім, те, що в Криму пропаганда окупантів все ж таки публічно порушила з вересня питання «кримських іменних підрозділів» означає новий рівень «кадрового голоду» в армії агресора, коли фейкові «регіональні надбавки» «гарматному м’ясу» ніхто платити завідомо не збирається, зокрема й через дуже швидкий «період напіврозпаду» таких «іменінників» на фронті.