Оскільки факт постачання ворогу балістичних ракет Fath-360 з Ірану можна вважати доконаним, то висловлюся з цього приводу. Тим більш, що про них вже понаписували всілякого.
По-перше, «балістична» — це не про розміри та вибухову потужність. Це означає тільки, що двигун ракети працює лише на початковій ділянці траєкторії, а далі вона летіть по законах земного тяжіння та аеродинаміки, як наприклад, куля. На відміну від крилатих ракет, в яких весь політ відбувається з роботою двигуна, як в літаків.
У Вікі Fath-360 чомусь порівнюють з американською системою M142 HIMARS. Це не найкраще порівняння, тому що Хаймарс є суттєво більш технологічним. Аналогом Fath-360 є російська система залпового вогню «Торнадо-С», бо вони мають спільне походження з СРСР. Тому співпадають і дальність польоту 120 км, і вага бойової частини 150 кг, і навіть наводяться іранські ракети по радянсько-російській системі ГЛОНАСС. До речі, як з’ясувалося, ГЛОНАСС в Україні працює поганенько, тому агресор змушений переходити на американський GPS.
Тобто, мова іде про 200-300 ракет і невідому кількість пускових установок для систем залпового вогню дальнього радіусу дії. Таку кількість ракет можна вистріляти за тиждень, якщо економити — за місяць. Для наших прифронтових міст, в першу чергу, Харкова, це погана новина — обстріли дещо посиляться. Але ні про яке руйнування української енергетичної системи та перелам у війні, про що вже занили у ЗМІ в нас і за кордоном, не йдеться.
От якщо Іран почне постачати росїї балістичні ракети «Зольфагар», які несуть тону вибухівки на дальність 700 км (в нього самого їх обмаль), тоді в нашої критичної інфраструктури серйозні проблеми майже гарантовані.
Постачання обмеженої кількості ракет Fath-360 виглядає як спроба змушення США до переговорів з Іраном. Бо в Ірану загострилися давня проблема: гроші або ескалація. Якщо домовитися зі Штатами про зняття напруги і запуск чогось подібного до програми «Нафта в обмін на продовольство», то верхівка Ірану продовжить без потрясінь набивати кишені клятими доларами. Якщо не домовитися, то Іран починає масове постачати зброї недоімперії, а в обмін, як подейкують, отримує технології створення ядерного вибухового пристрою. Але тоді зростає ризик штатівських авіаційно-ракетних ударів по Ірану.
Ядерні матеріалі у збройній концентрації Іран вже начебто виробив, а от практичної конструкції не має. Це важливо, бо правильна конструкція забезпечує і надійність, і ефективність ЯЗ. Наприклад, технологія «нейтронного дзеркала» дозволяє як мінімум у півтори рази збільшити потужність вибуху при тій же масі ядерного матеріалу.
Залишилося почекати, як іранську колізію буде вирішено. Повз нас це точно не пройде, так що все побачимо і відчуємо. Бо не думаю, що Іран симетрично США заборонить удари своїми ракетами по українській території.
Тому філософське питання муляє все більше: чому «вісь зла» здатна діяти значно більш рішуче та ефективно, ніж наші цивілізовані, потужні і розвинуті партнери?
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.