Український наступ розгортатиметься за кількома напрямками: один буде основним, один-два – другорядними, які згодом можуть стати основними залежно від того, як розвиватиметься ситуація.
Великого глобального контрнаступу, як це було минулого тисячоліття в Другу світову війну, не буде. В української армії недостатньо сил і засобів для здійснення широкомасштабних наступальних дій. А росіяни вже наситили лінію фронту своїми частинами, збільшивши щільність військ настільки, що проломити оборону і вийти на оперативний простір неможливо. Адже як такого оперативного простору немає – росіяни практично скрізь, на всіх ділянках фронту, і в кожному селищі або селі вони створили лінії оборони як мінімум гарнізонного рівня.
Наш наступ проходитиме без шапкозакидання. Рухатися він буде в бік азовського узбережжя. Це буде основний напрямок. Маршрути можуть бути різними: припустимо, з-під Гуляйполя на Чернігівку і Бердянськ уздовж залізниці; іншим напрямком може бути рух з-під Вугледара на Волноваху і Маріуполь; третім – з-під Оріхового на Токмак і Мелітополь.
В основному буде використовуватися артилерія, а далі важка техніка, яка буде прогризати лінію фронту до азовського узбережжя.
Паралельно з цим може бути два додаткових напрямки: в сторону Армянська з-під Херсона або Нової Каховки та в бік Старобільська і Щастя з-під Кремінної і Сватового. Це другорядні напрямки. В якому місці оперативно-тактична обстановка дозволить збільшити швидкість наступальних дій і переміщення, те й буде обране основним напрямком.
Так чи інакше саме у цих трьох напрямках українські війська просуватимуться найближчим часом.
Почнеться все не раніше кінця квітня, оскільки лише до кінця квітня-початку травня наші війська будуть готові рухатися. Це пов'язано в основному з погодою: неможливо рухатися важкою технікою і не тільки, поки не підсохне ґрунт, не зникне вода.
У найближчі кілька тижнів буде проведена глибока підготовка до наступу на максимальний радіус ураження наших засобів. Ми вже починаємо працювати по Криму, Мелітополю, Маріуполю, Бердянську – по складах і військових об'єктах. Далі все це робитиметься активніше, по противнику буде наноситися все більше ударів, і ці удари будуть все ближче і ближче до лінії фронту. Таким чином, ми проведемо майже місячну підготовку з пропалювання російських тилів і закінчимо артпідготовкою вже безпосередньо на лінії фронту. Тільки після цього наші війська зможуть почати рухатися.
Так розвиватимуться події протягом найближчого місяця.
Роман Світан, спеціально для Главреда